Літературна премія імені Якуба Коласа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Літературна премія імені Якуба Коласа — літературна премія, заснована Постановою Ради Міністрів БРСР № 81 від 10 лютого 1959 року.

Присуджується за високоідейні та високохудожні збірки оповідань, романів та праці над літературно-критичними творами, які були опубліковані в національній пресі впродовж році, за який присуджується премія, і отримав широке суспільне визнання[1].

У 1965 р. їй присвоєно статус державної нагороди: Державна премія БССР Якуба Коласа[2]. З 1992 р. — у складі Державної премії Республіки Білорусь за літературу, музику та мистецтво[3].

У Республіці Білорусь вона двічі нагороджується за талановиті, глибокі та самобутні літературні твори, що вносять значний внесок у білоруську національну культуру, розвивають мистецькі традиції та сприяють утвердженню загальнолюдських цінностей та ідей гуманізму[4].

Переможці

[ред. | ред. код]
Рік присудження    Лауреат    За твір
1957   Іван Шамякін   роман «Крыніцы»
1959   Пятрусь Бровка   «Калі зліваюцца рэкі»
1962   Іван Мележ   роман «Люди на болоті»
1963   Янка Бриль   «Працяг размовы»[5]
1964   Василь Биков   «Трэцяя ракета»
1965   Максим Лужанін   «Колас расказвае пра сябе»
1967   Іван Шамякін   роман «Сэрца на далоні»
1968   Михайло Линьков   роман «Векапомныя дні»
1972   Іван Науменко   «Янка Купала: Духоўны воблік героя» та «Якуб Колас: Духоўны воблік героя»
1974   Андрій Макайонок   п'єси «Трыбунал» та «Таблетку пад язык»
1976   Алесь Адамович   «Хатынская аповесць»
1976   Алена Василевич   тетралогія «Пачакай, затрымайся»[6]
1976   Іван Мележ   збірка «Жыццёвыя клопаты»
1978   Василь Биков   «Воўчая зграя» та «Яго батальён»
1980   Ніл Гілевич  
1980   Володимир Колесник[7]   участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»
1980   Адам Мальдзіс   участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»
1980   Михайло Мушинський   участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»[8]
1980   Наум Перкін   участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»[9]
1980   Юліан Пширков   участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»[9]
1980   Михайло Ярош   участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»
1982   Янка Бриль   «Золак, убачаны здалёк»[5]
1982   Віктор Козько   «Суд у слабадзе»
1984   Зміцер Бугайов   книга критичних нарисів «Талент і праца»[10]
1984   Володимир Короткевич   роман «Чорны замак Альшанскі» (посмертно)
1986   Анатолій Кудрявець   роман «Сачыненне на вольную тэму»
1990   Геннадій Кисельов   «Разыскивается классик…» та «Спасцігаючы Дуніна-Марцінкевіча»
1990   Олег Лойка   роман-есе «Францыск Скарына, або Сонца маладзіковае»
1992   Сергій Граховський   збірка «Споведзь»
1992   Олесь Жук   «Праклятая любоў»
1992   Василь Сьомуха  
1996   Генріх Далідович  
2002   Василь Журавльов   книга «У пошуку духоўных ідэалаў: на матэрыяле беларускай літаратуры XIX — пачатку XX стаг.»[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пастанова Савета Міністраў Беларускай Савецкай Сацыялістычнай Рэспублікі аб устанаўленні літаратурных прэмій імя Я. Купалы і Я. Коласа. Ушанаванне Якуба Коласа сучаснікамі і нашчадкамі. Архівы Беларусі. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  2. Аглядная даведка. Якуб Колас: асоба і творчасць. Архівы Беларусі. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  3. а б Дзяржаўныя прэміі Рэспублікі Беларусь. Брэсцкая абласная бібліятэка імя М. Горкага. 1 снежня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  4. Дзяржаўная прэмія ў галіне літаратуры, мастацтва і архітэктуры. Узнагароды і прэміі. Прэс-служба прэзідэнта Рэспублікі Беларусь. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  5. а б Творчы шлях (рос.). Нацыянальная бібліятэка Беларусі. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  6. Писатели Случчины, памятники Случчины. Наследие Слуцкого края (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  7. Яркая постаць літаратуразнаўчай навукі. Нацыянальная бібліятэка Беларусі. 7 верасня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  8. Літаратуразнаўцы-магілёўцы аб творчасці Я. Коласа і Я. Купалы. Магілёўская абласная бібліятэка. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
  9. а б .
  10. Пад знакам таленту і працы. Нацыянальная бібліятэка Беларусі. 6 студзеня 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.