Літературна премія імені Якуба Коласа
Літературна премія імені Якуба Коласа — літературна премія, заснована Постановою Ради Міністрів БРСР № 81 від 10 лютого 1959 року.
Присуджується за високоідейні та високохудожні збірки оповідань, романів та праці над літературно-критичними творами, які були опубліковані в національній пресі впродовж році, за який присуджується премія, і отримав широке суспільне визнання[1].
У 1965 р. їй присвоєно статус державної нагороди: Державна премія БССР Якуба Коласа[2]. З 1992 р. — у складі Державної премії Республіки Білорусь за літературу, музику та мистецтво[3].
У Республіці Білорусь вона двічі нагороджується за талановиті, глибокі та самобутні літературні твори, що вносять значний внесок у білоруську національну культуру, розвивають мистецькі традиції та сприяють утвердженню загальнолюдських цінностей та ідей гуманізму[4].
Рік присудження | Лауреат | За твір | ||
1957 | Іван Шамякін | роман «Крыніцы» | ||
1959 | Пятрусь Бровка | «Калі зліваюцца рэкі» | ||
1962 | Іван Мележ | роман «Люди на болоті» | ||
1963 | Янка Бриль | «Працяг размовы»[5] | ||
1964 | Василь Биков | «Трэцяя ракета» | ||
1965 | Максим Лужанін | «Колас расказвае пра сябе» | ||
1967 | Іван Шамякін | роман «Сэрца на далоні» | ||
1968 | Михайло Линьков | роман «Векапомныя дні» | ||
1972 | Іван Науменко | «Янка Купала: Духоўны воблік героя» та «Якуб Колас: Духоўны воблік героя» | ||
1974 | Андрій Макайонок | п'єси «Трыбунал» та «Таблетку пад язык» | ||
1976 | Алесь Адамович | «Хатынская аповесць» | ||
1976 | Алена Василевич | тетралогія «Пачакай, затрымайся»[6] | ||
1976 | Іван Мележ | збірка «Жыццёвыя клопаты» | ||
1978 | Василь Биков | «Воўчая зграя» та «Яго батальён» | ||
1980 | Ніл Гілевич | |||
1980 | Володимир Колесник[7] | участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры» | ||
1980 | Адам Мальдзіс | участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры» | ||
1980 | Михайло Мушинський | участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»[8] | ||
1980 | Наум Перкін | участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»[9] | ||
1980 | Юліан Пширков | участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры»[9] | ||
1980 | Михайло Ярош | участь у написанні двохтомної «Гісторыі беларускай дакастрычніцкай літаратуры» та «Гісторыі беларускай савецкай літаратуры» | ||
1982 | Янка Бриль | «Золак, убачаны здалёк»[5] | ||
1982 | Віктор Козько | «Суд у слабадзе» | ||
1984 | Зміцер Бугайов | книга критичних нарисів «Талент і праца»[10] | ||
1984 | Володимир Короткевич | роман «Чорны замак Альшанскі» (посмертно) | ||
1986 | Анатолій Кудрявець | роман «Сачыненне на вольную тэму» | ||
1990 | Геннадій Кисельов | «Разыскивается классик…» та «Спасцігаючы Дуніна-Марцінкевіча» | ||
1990 | Олег Лойка | роман-есе «Францыск Скарына, або Сонца маладзіковае» | ||
1992 | Сергій Граховський | збірка «Споведзь» | ||
1992 | Олесь Жук | «Праклятая любоў» | ||
1992 | Василь Сьомуха | |||
1996 | Генріх Далідович | |||
2002 | Василь Журавльов | книга «У пошуку духоўных ідэалаў: на матэрыяле беларускай літаратуры XIX — пачатку XX стаг.»[3] |
- ↑ Пастанова Савета Міністраў Беларускай Савецкай Сацыялістычнай Рэспублікі аб устанаўленні літаратурных прэмій імя Я. Купалы і Я. Коласа. Ушанаванне Якуба Коласа сучаснікамі і нашчадкамі. Архівы Беларусі. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ Аглядная даведка. Якуб Колас: асоба і творчасць. Архівы Беларусі. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ а б Дзяржаўныя прэміі Рэспублікі Беларусь. Брэсцкая абласная бібліятэка імя М. Горкага. 1 снежня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ Дзяржаўная прэмія ў галіне літаратуры, мастацтва і архітэктуры. Узнагароды і прэміі. Прэс-служба прэзідэнта Рэспублікі Беларусь. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ а б Творчы шлях (рос.). Нацыянальная бібліятэка Беларусі. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ Писатели Случчины, памятники Случчины. Наследие Слуцкого края (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ Яркая постаць літаратуразнаўчай навукі. Нацыянальная бібліятэка Беларусі. 7 верасня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ Літаратуразнаўцы-магілёўцы аб творчасці Я. Коласа і Я. Купалы. Магілёўская абласная бібліятэка. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.
- ↑ а б .
- ↑ Пад знакам таленту і працы. Нацыянальная бібліятэка Беларусі. 6 студзеня 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 чэрвеня 2019.