Малі народні училища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Малі народні училища — навчальні заклади в Російській імперії для непривілейованих станів з 2-річним терміном навчання, що діяли в 1786–1803 роках.

Короткий опис

[ред. | ред. код]

Створювалися за Статутом 1786 року. У губернських містах малі народні училища становили першу сходинку головних народних училищ, тоді як в повітових містах існували самостійно. В програму училищ входило навчання читання, письма, катехізису, священної історії, елементарному курсу граматики та арифметики, малюванню. В основі навчання лежало розроблене Ф. І. Янковичем де Мірієво «Керівництво вчителям першого та другого класу народних училищ», що спиралося на педагогічну концепцію Я. А. Коменського. У 1803–1804 роках були перетворені згідно з «Попередніми правилами народної освіти» в «повітові училища». Навчання в малих народних училищах було безкоштовне. Утримувалися ці училища за рахунок місцевих коштів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К. : Либідь. — 376 с.
  • Константинов Н. А. и Струминский В. Я., Очерки по истории начального образования в России, М., 1949.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]