Мамія III Дадіані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамія III Дадіані
Помер31 січня 1533
Країна Мегрельське князівство
ТитулEristavid
РідДадіані
БатькоЛіпарит II Дадіані
ДітиЛеван I Дадіані і Batuli, lord of Sa-Javakhod[1]

Мамія III Дадіані (груз. მამია III დადიანი; д/н — 31 січня 1533) — еріставі Одіши (Мегрелії) у 15121533 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син еріставі Ліпарита II. 1503 року отримав від імеретинського царя Олександра II еріставство Сванетія, ймовірно за участь у військових кампаніях проти осетинських князівств та царства Картлі. після смерті батька Ліпарита II 1512 року спадкував владу в Одіши.

Про більшість панування Мамії III обмаль відомостей. Втім найпевніше був вірним васалом (радше союзником) імеретинського царя Баграта III. Насамперед проти Омманської імперії, що становила дедалі більшу загрозу.

1533 року разом з Мамією I, мтаварі Гурії, рушив проти джигетів в Абхазії, що визнали зверхність османів й тепер здійснювали постійні напади на Мегрелію. Війська з моря висадилися в Джигетії, де в запеклій битв іне змогли здолати супротивника. Серед азнаурі поширилася зневіра, чим скористався Цандія Іналіпа, вождь абхазів, що перетягнув на свій бік частину мегрелів. У наступній битві військо Дадіані зазнало поразки, а його самого вбито.

Усі землі в результаті спадкував син Леван I.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Єлизавета.

Діти:

  • Леван (д/н—1546), мтаварі Мегрелії

2. Дружина — Олена, ймовірно донька Олександра II, царя Імереті

Діти:

  • Батулі (д/н—1580), таваді Саджавахо
  • Георгій, таваді Саліпартіано. Засновник роду Ліпартіані.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Анчабадзе З. Из истории средневековой Абхазии. Сухуми. 1959
  • В. Багратиони. История Царства Грузинского / Накашидзе Н. Т.. — Тбилиси: Мецниереба, 1976
  • Toumanoff, Cyrille. Les dynasties de la Caucasie Chrétienne: de l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle: tables généalogiques et chronologique — Rome, 1990
  • Assiatiani, Nodar; Bendianachvili, Alexandre. Histoire de la Géorgie. París: Harmattan, 1997. ISBN 2-7384-6186-7
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003.