Мандрика Микита Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микита Олексійович Мандрика
Микита Олексійович Мандрика
Єльський (Пелець зм.)
 
Народження: 1708
Релігія: православний
Рід: Мандрики

Микита Олексійович Мандрика (нар. прибл. 1708(1708) — пом. після 1789) — військовий діяч Гетьманщини.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині кобизького сотника Олексія Васильовича Мандрики та Варвари Леонтіївни Полуботок, доньки гетьмана Леонтія Полуботка.[1]

Розпочав службу в 1735 р. значковим товаришем в Київського полку[a]. Службу проходив в Київській полковій канцелярії.[3] В 1741 р. підвищений до військового товариша.

23 червня 1768 "для його сивої старості та по довготривалій службі” звільнений від усіх служб в чині полкового осавула.[4]

15 червня 1786 р. склав духовний заповіт.[4]

Маєтності[ред. | ред. код]

В 1782 р. в Кобижчі за ним було записано 174 душі чоловічої статі, і 170 жіночої.[4]

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений з Феодосією Яківною Пилипенко, донькою переяславського полкового осавула Якова Михайловича Пилипенко.

Мав чотирьох дітей, в т.ч. син Григорій який обіймав посаду квартермістра Київського гарнізонного (Орловського) піхотного полку.[5]

12 червня 1784 був визнаний Герольдією в спадковому дворянстві, і внесений в VI ч. родословної книги Київського намісництва[2][4][6]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Згідно інших джерел — Кобизької сотні.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПОВСТАННЯ ПЕТРА ІВАНЕНКА (ПЕТРИКА)
  2. а б Заруба В.М. КОЗАЦЬКА СТАРШИНА ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ
  3. Алфавитный список дворянских родов Черниговской губернии Т1 ч.2 с. 355-366.
  4. а б в г Модзалевский В.Л. Родословник Т.3
  5. Дворянка Софія Мандрика з портрету Врубеля
  6. Привалов М. К. Род Мандрыки. — СПб.: Типография ООО «Студия НП-Принт», 2015. — 372 с., ил. ISBN 978-5-91542-287-1