Мантос Економу
| Мантос Економу | |
|---|---|
| Народився |
1754 Koukoulid |
| Помер |
1820 Мецово |
| Країна | Греція |
| Знання мов | грецька |
| Посада | член Філікі Етерія[d] |
Мантос Економу ( грец. Μάνθος Οικονόμου ; 1754 - 22 серпня 1820) - грецький член таємної організації «Філікі Етерія», приватний секретар і радник Алі-паші з Яніни.
Економу стратили османські війська.
Економу народився в 1754 році в Кукулі Загорського краю. [1] Щоб навчатися у престижних міських школах, він оселився в Яніні. [2] Завдяки своїм знанням та сильній особистості він потрапив до двору Алі, а незабаром став одним із його найвидатніших і найнадійніших радників.[3] В 1807 році, згідно з теорією, [4] Врятував від вірної смерті видатного грецького вченого і священика Константиноса Економоса Економона.
У період з 1817 по 1819 рік брав участь у переговорах з англійцями щодо придбання прибережного міста Парга від імені Алі-паші. Аби добитися зменшення кількості біженців, щоб зменшити розмір компенсації, яку паша повинен був заплатити, він намагався відмовити жителів Парга, які вирішили покинути свої домівки і шукати притулку на Іонічних островах, побоюючись Алі-паші[5].
Для цього, він намагався підкупити, правда безуспішно, міліцію міста.[6][7] Того ж року його брат Христодулос запросив Економу до «Філікі Етерія»[8] Потім Мантос Економу ініціював перекладача та радника Алі-паші Спіроса Коловоса.[4] Економу зіграв ключову роль у переході султанських військ таких командирів Алі, як Омер Вріоні, Тахір Абаз, Аго Васіярдж тощо, під час війни Алі-паші з піднесеною Портою[9] За словами Ламброса Куцонікака, існувала домовленість між Економу та двома пашами (Ісмаїл-пашею та Махмудом Драмалі), які йшли проти Яніни. [10]
Побоюючись розкриття його дій та лишитись життя, Економу перебіг і втік до Мецово, де мав намір зустрітися зі старим знайомим Ісмаїл-пашею та запропонувати йому свої послуги.[11] Але він був схоплений авангардом Драмалі, і після допиту страчений у серпні 1820 р. Можливо, він став жертвою особистого суперництва між Ісмаїлом та Драмалі. [12]
Мантос Економу позитивно представлений частиною істориків та письменників. За словами Іоанніса Ламбрідіса, Економу був благодійником Загорі, оскільки він дбав про збереження привілеїв, якими користувався цей регіон.[13] Спірідон Аравантінос стверджує, що акція Еконоу принесла користь його співгромадянам і допомогла роботі Filiki Eteria . [14] Крім того, Димитріос Кампуроглу позитивно оцінив Економу у Сучасній енциклопедії Eleftheroudaki ( Σύγχρονος Εγκυκλοπαίδεια Ελευθερουδάκη ) для Economou. [15]
Навпаки, Трифонас Еваггелідіс згадує його як сварника та одного з " огидних силовиків " Алі-паші [11] [16]
- ↑ Sp. P. Aravantinos, Ιστορία Αλή πασά του Τεπελενλή, Εκ του Τυπογραφείου των Καταστημάτων Σπυρίδωνος Κουσουλίνου, Athens, 1895, p. 461.
- ↑ Encyclopedia Σύγχρονος Εγκυκλοπαίδεια Ελευθερουδάκη, 1928, vol. 19, p. 12.
- ↑ Panagiotis Aravantinos, Χρονογραφία της Ηπείρου, Εκ του Τυπογραφείου Σ. Κ. Βλαστού, Athens, 1856, vol. 1, p. 328.
- ↑ а б Sp. P. Aravantinos, 1895, p. 462.
- ↑ Amaury Duval – Andreas Moustoxidis, Έκθεσις των γεγονότων όσα συνέβησαν πριν και μετά την παραχώρησιν της Πάργας - Σύγγραμμα εκδοθέν εν Παρισίοις γαλλιστί κατά το 1820 έτος Νυν δε μεταφρασθέν υπό Ιωάννου Βερβιτσιώτου, Τυπογραφείον Ερμής Χ. Νικολαΐδου Φιλαδελφέως, Corfu, 1851, p. 37 - 38.
- ↑ Sp. P. Aravantinos, 1895, p. 260.
- ↑ Trifonas E. Evaggelidis, Ιστορία Αλή πασά του Τεπελενλή Σατράπου της Ηπείρου ( 1741 - 1822 ), Εκδοτικόν Κατάστημα Π. Ζανουδάκη, Athens, 1896, p. 641.
- ↑ Ioannis Filimonas, Δοκίμιον ιστορικόν περί της ελληνικής Επαναστάσεως, 1859, vol. 1, p. 328 and 405.
- ↑ Sp. P. Aravantinos, 1895, p. 295.
- ↑ Lampros Koutsonikas, Γενική ιστορία της Ελληνικής Επαναστάσεως, Τύποις του "Ευαγγελισμού" Δ. Καρακατζάνη, Athens, 1863, vol. 1, p. 178 - 179.
- ↑ а б Trifonas E. Evaggelidis, 1896, p. 668.
- ↑ Sp. P. Aravantinos, 1895, p. 295 - 296.
- ↑ Ioannis Lampridis, Ζαγοριακά οις προσετέθησαν και τινά περί Ηπείρου, Εκ του Τυπογραφείου της Αυγής, Athens, 1870, p. 107, 132 - 133.
- ↑ Sp. P. Aravantinos, 1895, p. 461 - 462.
- ↑ Encyclopedia Σύγχρονος Εγκυκλοπαίδεια Ελευθερουδάκη, vol. 19, p. 12.
- ↑ Amaury Duval – Andreas Moustoxidis, 1851, p. 38.