Маслов Кузьма Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маслов Кузьма (Козьма) Олександрович
Народився 1890(1890)
місто Харків
Помер 1954(1954)
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)

Кузьма (Козьма) Олександрович Маслов (1890(1890), місто Харків — 1954) — український радянський діяч, залізничник, голова Всеукраїнського комітету профспілки залізничників. Член ВУЦВК. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Харкові в родині коваля. Закінчив двокласне училище, а згодом і Харківське міське ремісниче училище.

Почав працювати в паровозному депо станції Білопілля, а з 1909 року — в паровозному депо станції Харків. З 1911 року долучився до революційної роботи. З початку Першої світової війни в 1914 році був відправлений на Західний фронт, потім працював у депо міста Чернівці.

Після Лютневої революції 1917 року брав активну участь в робітничому русі. У квітні 1917 року обраний дорожнім з'їздом делегатом на Всеросійський Установчий залізничний з'їзд. У вересні 1917 року повернувся до Харкова на роботу в паровозне депо.

Член РКП(б) з 1919 року.

З 1919 року — на відповідальній профспілковій роботі на залізниці в Харкові: в 1919 році обраний головою Харківського учкпрофсожу, у 1920 році — головою Харківського райпрофсожу.

З березня 1921 по жовтень 1926 року — голова профспілки (дорпрофсожу) Південної залізниці в Харкові.

У жовтні 1926 — 1928 року — голова Всеукраїнського комітету профспілки залізничників.

З 1928 року — на відповідальній господарській роботі в центральному апараті Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР, в управлінні Московсько-Курської та Південно-Уральської залізниць. До 1937 року — заступник начальника Південно-Уральської залізниці.

У 1937 р. виключений з партії. До 1938 року працював помічником начальника по адміністративно-господарській частині Центральної клінічної лікарні імені Семашка в Москві.

У 1938 році заарештований органами НКВС. Деякий час перебував у в'язниці. У 1940 році поновлений у партії, працював на рядових посадах.

Джерела[ред. | ред. код]