Матс Кеттільмундсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Матс Кетільудсон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матс Кеттільмундсон
MELLIN(1850) p2.330 MATS KETTILMUNDSSON.jpg
Народився бл. 1280
Помер 11 травня 1326
Турку
Національність швед
Діяльність регент
Посада регент
Термін 1318—1319 роки
Конфесія католицтво
Батько Кеттільмунд
У шлюбі з Адельґейда
Герб

Матс (Маттіас) Кеттільмундсон (*Mats Kettilmundsson, бл. 1280 — 11 травня 1326) — регент Швеції у 13181319 роках. Правив між часом королювання Біргера I та Магнусом IV.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з аристократичної родини Уппланду. Відзначився під час походу регента Торґільса Кнутсона проти Новгородської республіки у 1299 році. Шведи тоді билися з новгородцями на річці Неві. Матс Кеттільмундсон переміг декілька ворожих вояків у герці. 1301 році заслужив повагу як звитяжний вояк під оборони фортеці Ландскрона.

У 1302 році стає увійшов до почту, став лицарем Еріка Магнусона, герцога Седерманланду. У 1304 році бився на боці Еріка Магнусона проти короля Біргера I, після чого разом зі своїм сеньйором втік до Норвегії. У 1305 році після повернення до Швеції та замирення Еріка Магнеса з королем, Матс отримав маєтність Колсетер.

У 1306 році брав активну участь у захоплені короля Біргера. У 1309 році у складі об'єднаного шведського війська бився проти коаліції Норвегії та Данії, звитяжив у битві при Нючепінзі. У 1310—1314 роках Матс Кеттільмундсон брав участь у численних змовах Еріка Магнусона проти короля Біргера I.

Після вбивства у 1317 році королем братів Еріка та Вальдемара Магнусон, Матс Кеттільмундсон у грудні підняв повстання проти Біргера I. На чолі західногеталандських військ взяв в облогу фортецю Нючепінг. Вже червні Інгеборг, удова Еріка Магнусона, в Скарі оголосила Кеттільмундсона рікетсдротсом (на кшталт сенешаля) і капітаном королівства. Слідом за цим було повалено короля Біргера I. 27 червня Матс Кеттільмундсон призначається регентом королівства.

Того ж року зумів розбити данські війська в Сконії у битві 1 листопада, які йшли на допомогу королю Біргеру. Полонених було страчено в Стокгольмі. Регент зайняв острів Готланд, чим припинив останні спроби Біргера I повернути корону. Водночас багато зробив для відновлення династії на троні Швеції. В травні 1319 року королем Норвегії став син Еріка Магнусона — Магнус. 8 липня 1319 року останній стає королем, а Матс Кеттільмундсон склав обов'язки регента.

Залишався на посаді ріксдротса в перші роки правління короля Магнуса IV. Але у 1322 році після конфлікту з матір'ю короля Інгеборгою, відмовився від посаду. Того ж року призначається капітаном Фінляндії. 12 серпня 1323 року в Шліссельбурзі уклав мирну угоду від імені короля з Новгородською республікою (підписав посадник Варфоломій Юрійович), встановивши кордон між Швецією і Новгородом на Карельському півострові: між містами Улофсборг і Куопіо. Керував цією шведською провінцією до самої смерті у 1326 році. Помер ймовірно у м. Або (сучасне Турку).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Адельґейда.

Дітей не було

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lehikoinen, Esa; Gustafsson, Esko; Aalto, Tapio; Alho, Pekka; Laine, Jarmo; Klemola, Hannu; Normaja, Jyrki; Numminen, Tapani & Rainio, Kalle 2003: Varsinais-Suomen linnut, s. 33. — Turun lintutieteellinen yhdistys r.y. Turku. ISBN 952-91-5584-0
  • Corinne Péneau, Erikskrönika, Paris, Publications de la Sorbonne, 2005, 258 p. (ISBN 2-85944-524-2, OCLC 60760032)