Метелик (мультфільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метелик
Бабочка
Видмальований
РежисерАндрій Хржановський
СценаристРоза Хуснутдінова
ОператорОлена Петрова
КомпозиторАльфред Шнітке
АніматорЛеонід Носирєв, Микола Федоров, Юрій Кузюрін, Яна Вольська, Анатолій Абаренов, Валерій Угаров
ЗвукорежисерВолодимир Кутузов
КінокомпаніяСоюзмультфільм
Тривалість9 хв. 48 сек.
КраїнаСССР
Рік1972
IMDbID 0820033

«Метелик»мультиплікаційний фільм-притча режисера Андрія Хржановського.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Хлопчик упіймав багато метеликів, помістив їх у задушливу закриту банку і заснув. А уві сні він став бранцем величезного метелика, який проніс його в марлевому сачку над землею. Хлопчик зрозумів, що все живе має бути вільним і відкрив кришку банки...

Творці

[ред. | ред. код]
режисер Андрій Хржановський
сценарист Роза Хуснутдінова
художники-постановники Гелій Аркадьєв

Юрій Нольов-Соболєв

аніматори Анатолій Абаренов

Яна Вольська

Юрій Кузюрін

Леонід Носирєв

Валерій Угаров

Микола Федоров

оператор Олена Петрова
композитор Альфред Шнітке
звукооператор Володимир Кутузов
помічники З. Кредушинська

Ст. Гілярова

Н. Миколаєва

редактор Раїса Фрічінська
монтажер М. Трусова
директор Любов Бутиріна
  • У роботі над персонажами брав участь художник Микола Кошкін.

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]

Мультфільм був відзначений призами на кінофестивалях[1]:

  • Спеціальна премія журі I МФ фільмів для дітей та юнацтва у Хіхоні (Іспанія), 1973 р.
  • Диплом Педагогічного факультету Іранського університету VIII МКФ фільмів для дітей та юнацтва у Тегерані (Іран), 1973 р.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У мультфільмі не вимовляється жодного слова, звучить лише музика Альфреда Шнітке.

Видання на відео

[ред. | ред. код]
  • У 2002 році мультфільм випущений на VHS та компакт-дисках Video CD у колекції «Майстра Російської анімації» з англійськими субтитрами, далі — на DVD «Masters of Russian Animation Volume 2»[2].

Відгуки

[ред. | ред. код]

Цитата із статті:

Складність синтезу, багатство художніх можливостей ще більшою мірою припускають виразну простоту, суворість у виборі коштів, особливо необхідну в чітких межах невеликого за обсягом твору. «Я хотів би, щоб сцена була такою ж вузькою, як мотузка канатного танцюриста: це відбило б полювання у багатьох невмілих вступати на сцену». Ці рядки Гіте мимоволі асоціюються у мене з невідомим йому мистецтвом мультиплікації, їх можна було б вибити біля під'їздів мультиплікаційних студій: граничний лаконізм, зовнішня обмеженість при дивовижній внутрішній свободі та поетичній ємності образу – така діалектика «малих форм» мальованого іку. Вузькі межі «канатного танцюриста» відкривають тут простір для нестримної фантазії. Ось чому мультиплікація чекає на появу видатних майстрів силуетного мультфільму, виключно поетичного і суворого мистецтва, що розвиває традиції старовинного театру тіней і настільки високо піднятого колись Лоттою Рейнігер. Ось чому так цінне вміння створювати ємні і в той же час ясні у своїй концентрованості образи-символи. Примітні у цьому плані мультфільми Андрія Хржановського, створені за сценаріями Р. Хуснутдінова, «Шафа» і «Метелик», в яких в лаконічних образах-символах виражені великі думки про найвищі цінності життя - добро і красу, про гармонію, таку важливу як у внутрішній духовній сфері сучасної людини, так і в навколишньому світі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сергей Капков.  — М. : Алгоритм, 2006. — 816 с. — 3000 прим. — ISBN 5-9265-0319-4. с. 630.
  2. Masters of Russian Animation Volume 2. Аниматор.ру (рос.). Процитовано 3 липня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]