Мечетинська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
станиця Мечетинська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ростовська область
Муніципальний район Зерноградський район
Поселення Мечетинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 60218855001
Код ЗКТМО: 60618455101
Основні дані
Час заснування 1809
Перша згадка: 1809
Населення 7194 осіб (2010)
Площа 12,36 км²
Густота населення 582 осіб/км²
Поштові індекси 347750, 347751
Телефонний код +7 +7 86359
Географічні координати: 46°51′ пн. ш. 40°18′ сх. д. / 46.850° пн. ш. 40.300° сх. д. / 46.850; 40.300Координати: 46°51′ пн. ш. 40°18′ сх. д. / 46.850° пн. ш. 40.300° сх. д. / 46.850; 40.300
Водойма Мечетка
Мапа
Мечетинська (Росія)
Мечетинська
Мечетинська

Мапа

Мечетинська (рос. Мечётинская) — станиця, центр Мечетинського сільського поселення Зерноградського району Ростовської області.

Станиця розташована у Задонні у Сальських степах над річкою Мечетка.

Населення на 2010 рік 7194 особи[1].

Історія[ред. | ред. код]

Заснована станиця 1809 року над річкою Мечетка. Кавказький тракт, що прямував військовими землями необхідно було заселити козацькими станицями до межі Ставропольської губернії. За свідченням архівного джерела від 1889 року отаман граф Матвій Платов закликав оселитися тут усіх бажаючих донських козаків. Проте такових виявилося замало, тому 4 станиці, у тому числі Мечетинську, заселили з числа вільних людей України. Вільних людей було в Україні тоді було довільно після скасування козацтва. З переселенням в ці задонські станиці їх переводили у козацький стан[2].

На 1859 рік Мечетинська козацька станиця налічувала 2159 осіб (1046 чоловіків й 1113 жінок); православна церква; поштова станція у 7 верстах від станиці;[3].

На 1873 рік Мечетинська станиця налічувала 474 дворових садиб й 99 недворових садиб; 3437 осіб (1683 чоловіки й 1754 жінки — за виправлення у помічених одруківках)[4].

30 квітня 1918 у ставці Кубанської Ради у станиці Мечетинській було укладено військовий союз проти більшовиків між Самостіною Кубанською народною республікою й Донським урядом Добровольчої армії. Після чого Добровольча армія разом з Кубанської здійснювали Другий Кубанський похід на Кубань та Чорномор'я.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов – районных центров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи человек и более — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Историческая справка. kagl-rayon.donland.ru (амер.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
  3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
  4. Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.