Миронова Зоя Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Миронов.
Зоя Василівна Миронова
СРСР Постійний представник СРСР при Відділенні ООН та міжнародних організаціях в Женеві.
1966 — 1983
Попередник Моляков Микола Іванович
Наступник Ситенко Михайло Дмитрович
Народився 1 лютого 1912(1912-02-01)
Ядрін, Казанська губернія
Помер 16 березня 1991(1991-03-16) (79 років)
Москва
Похований Нове Донське кладовище
Відомий як дипломат
Країна СРСР
Alma mater Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Політична партія КПРС
Професія Дипломат
Нагороди Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народівОрден «Знак Пошани»Сталінська премія

Зоя Василівна Миронова (лютий 1912, Ядрін, Казанська губернія — 16 березня 1991, Москва) — радянський партійний діяч, дипломат. Надзвичайний і повноважний посол СРСР (1966). Кандидат технічних наук (1949). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1952—1966 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 4-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в родині службовця. У 1935 році закінчила Московський хіміко-технологічний інститут.

У 1935—1941 роках — науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту рідкісних металів у Москві.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941—1944 роках працювала в системі Товариства сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (Тсоавіахіму) СРСР.

У 1944—1945 роках — науковий співробітник, у 1945—1950 роках — секретар бюро ВКП(б) Державного науково-дослідного інституту рідкісних металів у Москві.

У квітні 1950 — січні 1951 року — 2-й секретар Дзержинського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

29 грудня 1950 — 17 березня 1959 року — заступник голови виконавчого комітету Московської міської Ради депутатів трудящих.

У 1959—1962 роках — заступник постійного представника СРСР при ООН.

У 1960—1966 роках — постійний представник СРСР у Комітеті ООН з прав жінок.

У 1966—1982 роках — постійний представник СРСР при Європейському відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві (Швейцарія).[1]

З 1982 року — персональний пенсіонер у місті Москві.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дипломатический словарь / под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского, в 3-х томах. — М.: Наука, 1985–1986. — Т. 2. — С. 233. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Морская Правда «Выпуски» Выпуск № 20(0494) 20/05/15 [[Лузін В'ячеслав Анатолійович]] Легенды старого МИДа. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Миронова_Зоя_Василівна&oldid=33897439