Муравйов Олександр Михайлович
| Муравйов Олександр Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 березня 1802 або 1802[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
24 листопада 1853 або 1853[1] Тобольськ, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Поховання | Zavalnoye cemeteryd |
| Рід | Рід Муравйовихd |
| Батько | Mikhail Muravyovd |
| Мати | Yekaterina Muravyovad |
Муравйов Олександр Михайлович (19 березня 1802, Петербург — 24 листопада 1853, Тобольськ) — декабрист, корнет лейб-гвардії Кавалергардського полку, молодший брат Муравйова Микити Михайловича.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Петербурзі. Батько — Муравйов Михайло Микитович (1757–1807), письменник, попечитель Московського університету, товариш міністра народної освіти,сенатор; мати — баронеса Катерина Федорівна Колокольцова (1771–1848). Виховувався вдома.
Член Союзу благоденства з 1820 года і Північного товариства. Заарештований на своїй квартирі 19 грудня 1825 року й поміщений на міський караул, 25 грудня відправлений у Ревельську фортеця, з 30 квітня 1826 року перебував у Петропавловській фортеці. Засуджений за IV розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи на 12 років, термін скорочений до 8 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений закутим до Сибіру — 10 грудня 1826 року. Покарання відбував у Читинському острозі і Петровському заводі. За указом від 8 листопада 1832 року підлягав звільненню від каторжної роботи, але за власним проханням залишений в рудниках надалі до закінчення терміну робіт його брата на тому ж положенні, що і раніше. За указом 14 грудня 1835 року звернений на поселення разом з братом і доктором Ф. Б. Вольфом у с. Урік Іркутської губернії, після смерті брата за клопотанням матері в 1844 році дозволено вступити на службу, визначений канцелярським служителем у штат канцелярії Тобольського загального губернського правління. Прибув до Тобольська — 17 липня 1845 року. Дозволено повернутися з Сибіру і служити в Курську — 12 листопада 1853 року. Помер у Тобольську раніше, ніж отримав звістку про дозвіл виїхати з Сибіру. Похований на Завальному кладовищі.
Дружина (з 1839 року) — Бракман Жозефіна Адамівна.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.116 (рос.)