Мідель-шпангоут
Мі́дель-шпанго́ут (у суднобудуванні) — лінія перерізу теоретичної поверхні корпусу судна з площиною мідель-шпангоута[1].
Площина мідель-шпангоута — вертикальна поперечна площина, що проходить по середині довжини судна між носовим і кормовим перпендикулярами[1] теоретичного кресленика судна.
Належить до числа основних точок, ліній та площин теоретичного кресленика судна. Може не збігатись з найширшим перерізом корпуса (див. мідель судна). У цій площині зазвичай встановлюють реальний конструктивний елемент — шпангоут.
Площа мідель-шпангоута використовується для обчислення коефіцієнта повноти шпангоута і характеристик лобового опору судна.
Коефіцієнт повноти шпангоута — відношення площі підводної частини площини шпангоута до площі прямокутника, сторони якого дорівнюють ширині та осадці на цьому шпангоуті по розрахункову ватерлінію[1].
На теоретичному кресленику мідель-шпангоут, на відміну від решти, номерних шпангоутів, позначається особливим знаком.
Інколи термін «мідель-шпангоут» використовується як скорочення терміну «площина мідель-шпангоута» (згадана вище січна площина), що є не правильним.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Статика корабля: Учебное пособие / Р. В. Борисов, В. В. Луговский, Б. В. Мирохин, В. В. Рождественский. — 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Судостроение, 2005. — 256 с.