Суднобудівна промисловість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Суднобудівна промисловість України — галузь машинобудування України, підприємства якої будують і ремонтують судна усіх типів (вантажні, пасажирські, рибопром., військ. тощо) та ін. плавучі споруди.

Чорноморський суднобудівний завод - єдиний в СРСР, який випускав авіаносці

Історія[ред.ред. код]

Часи козаччини[ред.ред. код]

Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

Українське суднобудування активно почало розвиватися в часи козаччини, коли запорозькі козаки почали здійснювати морські походи. Будувалися як малі човни - чайки, так і великі одномачтові кораблі. Оскільки море контролювалося Османською імперією, то суднобудування розвивалося в районі дніпровських плавнів біля самарських лісів, які були основним джерелом постачання деревини.

Дорадянські часи[ред.ред. код]

В Україні першу суднобудівельну верф для будування військових суден споруджено у 1788 році в Миколаєві. У 1862 у Києві засновано машинобудівне підприємство, яке пізніше перетворено на суднобудівний завод. У 1895–1897 роках збудовано два суднобудівних заводи у Миколаєві. Всього в Україні 1913 року діяло 7 суднобудівельних і судноремонтних підприємств (у Миколаєві, Херсоні, Одесі та ін.), крім того, у Таганрозі й Новоросійську.

Вага суднобудування України в Російській імперії була незначна (13 %). Суднобудування в Україні розвинулося у 1920—30-их pp.; у 1928—29 воно давало 14 % продукції всього машинобудування, а його вага в СРСР збільшилася. Побудовано ряд нових зав. і реконструйовано старі; після Другої світової війни вдруге відбулася відбудова і реконструкція зруйнованих заводів і побудова нових.

Період УРСР[ред.ред. код]

В УРСР основні підприємства С. розташовані у Миколаєві, Одесі, Херсоні, Києві; менші (перев. судноремонтні) у Севастополі, Жданові, Керчі, а за межами УРСР — у Таганрозі, Новоросійському, Туапсе; річкові судноремонтні у Запоріжжі, Дніпропетровському, Кілії, Пинському й ін. Найбільші зав.: Чорноморський суднобудів. зав. у Миколаєві, виник 1907 з об'єднання двох суднобудів. зав. (збудованих 1895—97), випускає океанські судна, танкери, суховантажні судна, дизельелектроходи (до 1914 на ньому збудовано серед ін. перший у світі підводний мінний загороджувальний «Краб», перші в Рос. Імперії турбінні міноносці; 1957 p;— 61 китобійні бази «Радянська Україна» і «Советская Россия», з водотоннажем понад 20 000 т кожна, н.-д. судно «Академік Сергій Корольов», газотурбохід «Паризька Комуна» та ін.); Херсонський суднобудів. зав., збудований у 1951 — 53, випускає океанські судна, а також річкові катери, теплоходи тощо; Київ. суднобудів. зав. «Ленінська кузня», заснований 1862 як машинобудів. підприємство, з 1913 (гол. після 1945) перетворений на суднобудів. зав., випускає річкові судна, сер. морські риболовні траулери та ін.

Статистика С. в СРСР не оприлюднюється, нема також інформацій про будову військ. кораблів на суднобудів. зав. України. Є припущення, що до 1941 на зав. України випускалося щороку 15—20 військ. кораблів (до 1914 С. України випускало перев. військ. судна; на миколаївських зав. 1914 працювало на військ. С. 8 300 осіб).

Незалежна Україна[ред.ред. код]

Тепер в Україні будують судна різних типів, серед ін.: суховантажні, наливні танкери, китобійні бази, морозильні риболовні траулери, приймально-транспортні, рефрижератори, лісовози, сейморозвідувальні, пасажирські судна на підводних крилах, вантажнопасажирські та ін.; значно збільшено будову військ. суден. Крім суднобудів., діють судноремонтні підприємства.

У першому півріччі 2002 р. заводи Укрсудпрому випустили продукції на суму 270 млн гривень ($51 млн.), що на 14,8 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Поліпшення ситуації в суднобудівельній галузі багато в чому пов'язане з її структурною перебудовою. У відкриті акціонерні суспільства перетворено переважну більшість підприємств. Від заводів відокремилися непрофільні виробництва і перетворилися в самостійні господарські суб'єкти. Заводи позбавилися соціальної сфери, що вимагала крупних витрат на зміст.

Сприятливим чинником стала кооперація ряду українських заводів, що налагодилася, з європейськими суднобудівниками: у Україні будують корпуси суден, а добудовують їх в Європі. Завдяки такій схемі замовлення на будівництво корпусів судів різних типів сьогодні мають «Damen Shipyards Okean», суднобудівельні заводи «Затока» (Керч), «Ленінська кузня» (Київ), Київська і Кілійській суднобудівельно-судоремонтні заводи.

Проте чимало проблем залишається. На ряді підприємств продовжується будівництво суден за раніше укладеними збитковими контрактами. Заводи зазнають величезні труднощі з отриманням кредитів для модернізації виробництва, з браком оборотних коштів, із завантаженням потужностей.

У 2006 р. обсяги виробництва суднобудівних підприємств України досягли 2303 млн грн., при цьому зростання виробництва відносно 2005 р. склало 11,1 %. Портфель замовлень на 2007 р. становить 42 судна на суму 248 млн дол., зокрема 14 повнокомплектних на суму 156 млн дол. (для порівняння: у 2006 р. портфель замовлень становив 52 одиниці на суму 329,7 млн дол.).

В цілому, за 20002006 рр. в суднобудуванні України намітилися позитивні тенденції. Як свідчать дані, впродовж 2006 р. суднобудівними заводами було побудовано та передано замовникам 26 судів і плавзасобів, дедвейтом 206,9 тис. т, на суму $135 млн в тому числі на експорт — $99,6 млн, на внутрішній ринок — $35,9 млн.

ЗМІ в суднобудівній та судноремонтній галузі висвітлюють сьогодення підприємств та заводів, пов'язаних з будівництвом та ремонтом судів.


Підприємства[ред.ред. код]

За видом виконуваних робіт і виробництв, що є на підприємстві розрізняють:

  1. Суднобудівні підприємства, що включають стапельні та судомонтажні цехи, відносяться до судосборочих верфей. Підприємства цього типу отримують готові модулі, виготовлені на інших підприємствах, і займаються виключно збіркою та монтажем цих модулів на своїх стапелях, в доках, елінгах.
  2. Суднобудівні верфі є більш розширеним виробництвом, включаючи цехи від корпусообробчого до монтажного. На підприємствах, що відносяться до такого типу, є різноманітне устаткування для металообробки, зварки вузлів та секцій судна, електромонтажне устаткування і т.д., що дозволяє максимально сконцентрувати технологічний процес виробництва судна на одному майданчику. Суднобудівна верф здійснює споруду корпусів і їх насичення, а також монтаж механізмів та устаткування, які отримуються від контрагентів.
  3. Суднобудівні заводи — підприємства, що включають в свій склад крім цехів суднобудівної верфі цехи машинобудівної частини. Суднобудівні заводи окрім судів випускають також і машинобудівну продукцію.

Суднобудівні і судноремонтні заводи[ред.ред. код]

ТАКР «Варяг» у 2001 році





Проектні підприємства[ред.ред. код]

Виробники двигунів[ред.ред. код]


Експортний потенціал[ред.ред. код]

Українська суднобудівна галузь має серйозний експортний потенціал, який впливає на розвиток вітчизняної економіки. В той же час в країні унаслідок браку коштів, як з державного бюджету, так і власних коштів підприємств, спостерігається недолік відповідних досліджень, відсутність узгодженої співпраці науково-дослідних і проектних організацій та підприємств галузі, що негативно впливає на конкурентоспроможність і якість вироблюваної вітчизняними підприємствами продукції.


Див. також[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

Промисловість Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.