Мікроквазар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Художня ілюстрація акреції на чорну діру [1]
Радіовипромінюючі згустки мікроквазара GRS 1915 +105. Накладено зображення згустків, зроблені протягом ~ 1 місяця (зображення радіотелескопу VLA[en])

Мікроквазари — рентгенівські подвійні системи, в яких доволі масивний компактний залишок однієї зорі (нейтронна зоря або чорна діра) гравітаційно пов'язаний з іншою, звичайною зорею, яка рухається по тісній орбіті навколо першого компонента[1]. Спостережувана картина дуже подібна до квазарів, де відбувається акреція речовини на надмасивну чорну діру в центрі галактики, за що об'єкти й отримали таку назву.

У мікроквазарах відбувається акреція речовини на нейтронну зорю або чорну діру, що супроводжується спорадичними викидами струменів зі швидкістю, близькою до швидкості світла (в окремих випадках складається враження, що швидкість надсвітлова) — т. з . джетами.

Вперше назву «мікроквазар» було вжито щодо рентгенівського джерела Скорпіон X-1[en], що має струменеві радіовикиди, морфологічно дуже подібні з релятивістськими викидами радіояскравих квазарів. Іншим характерним прикладом мікроквазара є об'єкт SS 433.

Мікроквазари спостерігаються як змінні джерела в рентгенівському й радіодіапазоні: в рентгенівському діапазоні вони є компактними джерелами з над-еддінгтонівською світністю, а в радіодіапазоні — протяжними парними джерелами — це джети (згустки) з синхротронним механізмом випромінювання й релятивістськими швидкостями викидів. Мікроквазари є змінними джерелами як у радіо- , так і в рентгенівському діапазонах, час життя випромінюючих згустків у радіодіапазоні становить від декількох днів до декількох тижнів. Внаслідок компактності джерела́ рентгенівське випромінювання характеризується швидкою змінністю — час розвитку рентгенівського спалаху «класичних» мікроквазарів (GRS1915 +105 ) становить лічені хвилин, при цьому в рентгенівському діапазоні спостерігаються квазіперіодичні осциляції з періодом у десятки секунд.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Mirabel I. F. Microquasars: Summary and Outlook // Lect. Notes Phys. — Verlag Berlin Haidelberg : Springer, 2010. — Т. 794. — ISBN 978-3-540-76937-8_1.
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.