Релятивістський струмінь
Релятивістські струмені, джети (англ. relativistic jet) — колімовані струмені плазми, що вириваються з центрів (ядер) таких астрономічних об'єктів як активні галактики, квазари й радіогалактики. Першим такий струмінь виявив астроном Гебер Кертіс у 1918 році. Пізніше Стівен Гокінг показав, що джерелом енергії для джетів можуть бути чорні діри.
У рідкісних випадках, коли струмінь із ядра галактики спрямований у бік земного спостерігача, такі об'єкти називають блазарами.
Також, джетами називають подібні, але менші за розміром і енергетичним масштабом струмені, джерелами яких є нейтронні зорі або протозорі.
Коли газ падає на чорну діру, він не потрапляє під гравітаційний радіус одразу, а натомість формує тонкий акреційний диск, радіусом на порядок більшим за розміри самої чорної діри, де тривалий час обертається, рухаючись по спіралі і поступово втрачаючи енергію. Диск розігрівається до величезних температур, а також створює потужне магнітне поле. Теорія акреційних дисків ще не до кінця сформульована, але відомо, що поведінка речовини в диску залежить від швидкості обертання діри а також безрозмірнісного параметру акреції, який дорівнює відношенню швидкості притоку маси в диск до маси Еддінгтона[5]:
Відомо, що джети зʼявляються біля активних ядер галактик, що містять чорні діри, швидкість обертання яких порівняно висока, й акреційний диск яких має сильніше магнітне поле. Також, струмені утворюються в найближчих до чорної діри частинах диску[6][7].
Безпосереднім джерелом енергії струменя є або потенціальна енергія речовини що падає на діру, або ж енергія що запасена у обертальному русі самої діри (в останньому випадку вона може видобуватися за допомогою процесу Блендфорда-Знаєка[en] але є і альтернативні підходи)[8].
Механізм утворення джетів від нейтронних або молодих зір недостатньо вивчений, але також повʼязаний з акреційними дисками навколо них. За оцінками, джети масивних молодих зір можуть існувати протягом кількох десятків тисячоліть після їх утворення[9].
Під час спостереження руху релятивістського струменя на небесній сфері може виникнути видимість руху з надсвітловою швидкістю, проте це не є порушенням спеціальної теорії відносності, оскільки такий рух є лише ілюзією.
Теоретичне обґрунтування цього явища надав англійський астрофізик Мартін Ріс 1966 року. Уявімо, що викид (струмінь) речовини з центру джерела рухається з деякою досить великою (але досвітловою) швидкістю в бік спостерігача. Для простоти, будемо вважати центр об'єкта нерухомим щодо спостерігача. Сигнал від ближчих до спостерігача частин струменя випромінюється в пізніші моменти часу (у порівнянні з сигналом від нерухомого центру). Отже, вимірювана спостерігачем проєкція швидкості на картинну площину (тобто площину, перпендикулярну до променя зору) буде більшою швидкості, що обчислюється, якби ближня частина струменя і центр спостерігалися одночасно. При деякій орієнтації видима швидкість стає більшою справжньої швидкості руху v в γ разів, де γ — Лоренц-фактор . У деяких випадках спостерігається Лоренц-фактор близько 10. Надсвітловий рух джерел, таким чином, є доказом існування релятивістських викидів із ядер галактик і квазарів[10]. Спостереження методом РНДБ довели, що понадсвітловий рух компонент дуже типовий для цих об'єктів[11].
-
Центавр A у рентгенівських хвилях показує релятивістський струмінь
-
Джет галактики M87, зафіксований Дуже великим масивом на радіо-хвилях (у порівнянні з зображенням на початку статті поле огляду більше й повернуте).
- ↑ Eichler, David; Smith, Michael (1983-06). Why is M87 jet one sided in appearance?. Nature (англ.). Т. 303, № 5920. с. 779—781. doi:10.1038/303779a0. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 31 жовтня 2018.
- ↑ Unified Schemes for Radio-Loud Active Galactic Nuclei. ned.ipac.caltech.edu. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
- ↑ D.Batcheldor та ін. A DISPLACED SUPERMASSIVE BLACKE HOLE IN M87 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2018.
{{cite web}}
: Явне використання «та ін.» у:|last=
(довідка) - ↑ J.A.Biretta. THE M87 JET (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017.
- ↑ The σHβ -based dimensionless accretion rate and its connection with the corona for AGN(англ.)
- ↑ Relativistic Jets from Active Galactic Nuclei (англ.)
- ↑ Понятов, Алексей (20 червня 2016). Как джеты вырываются из галактик?. Редакція журналу "Наука и жизнь" (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ The role of relativistic jets in the heaviest and most active supermassive black holes at high redshift(англ.)
- ↑ Evans, Christopher J.; Klaassen, Pamela D.; Kuiper, Rolf; Reiter, Megan; McLeod, Anna F. (2018-02). A parsec-scale optical jet from a massive young star in the Large Magellanic Cloud. Nature (англ.). Т. 554, № 7692. с. 334—336. doi:10.1038/nature25189. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
- ↑ К. А. Постнов. Сверхсветовой источник в Галактике [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Zensus, J.A., and Pearson, T.J. (1987) Superluminal Radio Sources, Cambridge Univ. Press, Cambridge
- ↑ Hubble Video Shows Shock Collision Inside Black Hole Jet. 27 травня 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ SciTecLibrary - Статьи и Публикации. www.sciteclibrary.ru. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Научная Сеть >> Активные ядра галактик: природа "центральной машины". nature.web.ru. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Джеты мешают точно определять координаты центров галактик • Марат Мусин • Новости науки на «Элементах» • Астрофизика, Наука в России, Внегалактическая астрономия. elementy.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Уласович, Кристина. Джет из галактики Pictor A оказался в три раза длиннее Млечного Пути. nplus1.ru. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Проявление джетов. logicphysic.narod.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Семиков, Сергей (2010 №12). Смещение без разбегания. Ритц против Доплера (рос.) . Архів оригіналу за 12 березня 2018.