Релятивістський струмінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Активна гігантська еліптична галактика M87. З центру галактики виривається релятивістський струмінь; другий струмінь, можливо, існує, але його не видно з Землі

Релятивістські струмені, джети (англ. Relativistic jet) — струмені плазми, що вириваються з центрів (ядер) таких астрономічних об'єктів, як нейтронні зорі[1], активні галактики, квазари й радіогалактики.

Зазвичай у об'єкта спостерігається два струмені, спрямовані в протилежні сторони.

Причини виникнення[ред.ред. код]

На даний момент[Коли?] релятивістські струмені залишаються недостатньо вивченим явищем[джерело?]. Причиною появи таких струменів часто називають взаємодію магнітних полів з акреційним диском навколо чорної діри або нейтронної зірки.

Швидкість релятивістських струменів поперек променя зору[ред.ред. код]

Під час спостереження руху релятивістського струменя на небесній сфері може виникнути ілюзія руху з надсвітловою швидкістю. Однак для пояснення цього ефекту немає потреби сумніватися в основах теорії відносності.

Теоретичне обґрунтування цього явища було надано англійським астрофізиком Мартіном Рисом 1966 року. Уявімо, що викид (струмінь) речовини з центру джерела рухається з деякою досить великою (але природно, досвітловою) швидкістю під тупим кутом до променя зору (тобто, якоюсь мірою наближається до спостерігача). Для простоти, будемо вважати центр об'єкта нерухомим щодо спостерігача. Сигнал від ближчих до спостерігача частин струменя випромінюється в пізніші моменти часу (у порівнянні з сигналом від нерухомого центру). Отже, вимірювана спостерігачем проекція швидкості на картинну площину (тобто площину, перпендикулярну до променя зору) буде більшою швидкості, що обчислюється, коли б ближня частина струменя і центр спостерігалися одночасно. При деякій орієнтації видима швидкість стає більшою справжньої швидкості руху v в γ разів, де γ - Лоренц-фактор . У деяких випадках спостерігається Лоренц-фактор близько 10. Надсвітлові джерела, таким чином, є доказом існування релятивістських викидів із ядер галактик і квазарів[1]. Спостереження методом РНДБ довели, що понадсвітловий рух компонент дуже типовий для цих об'єктів [2].

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б К. А. Постнов. Сверхсветовой источник в Галактике
  2. Zensus, J.A., and Pearson, T.J. (1987) Superluminal Radio Sources, Cambridge Univ. Press, Cambridge
  3. Hubble Video Shows Shock Collision Inside Black Hole Jet. 27 May 2015.