Мікрохвильова спектроскопія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мікрохвильова спектроскопія (англ. microwave spectroscopy) — методика визначення геометричної будови молекул за мікрохвильовими спектрами, зумовленими переходами між обертальними енергетичними рівнями.

Опис[ред. | ред. код]

Визначення таких параметрів молекул, як дипольний момент і моменти інерції щодо головних осей методом мікрохвильової спектроскопії проводиться переважно шляхом аналізу спектрів поглинання електромагнітного випромінювання в діапазоні 10-40 ГГц, обумовлених переходами молекули з одного обертального енергетичного рівня на інший.

Метод мікрохвильової спектроскопії є дуже точним для порівняно простих молекул, але зі зростанням молекулярної маси на точність методу починає впливати коливально-обертальна взаємодія. За допомогою цього методу було визначено з високою точністю геометричні параметри багатьох двох-, трьох- та чотирихатомних молекул, а також був досліджений такий цікавий ефект, як інверсія. Метод погано застосовується для неполярних молекул і використовується для дослідження речовин лише у газовій фазі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пентін Ю. А., Вілков Л. В. Фізичні методи дослідження хімії. — М.: Світ, 2006. — 683 с.
  • Reinhard Demuth, Friedhelb Kober: Grundlagen der Spektroskopie. Moritz Diesterweg / Otto Salle und Sauerländer, Frankfurt/Main, ISBN 3-425-05481-3, S. 48–63.

  • Wolfgang Demtröder: Molekülphysik: Theoretische Grundlagen und experimentelle Methoden. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, ISBN 978-3-486-24974-3, S. 362–366.