Міхай І Апафі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло І Апафі
Michael I Apafi.PNG
Народився 3 листопада 1632
Герла
Помер 15 квітня 1690
Фегераш
Поховання Клуж-Напока
Громадянство (підданство) Transsylvanian Banner.svg Трансільванське князівство
Діяльність Політик
Титул Великий князь Семигородський
(16611690)
Конфесія Протестант
Родичі Янош Петкі[d]
Дружина Ганна Борнемиця
Діти

Міхай II Апафі, Грегор Апафі, Іштван Апафі, Георг Апафі

дочки: Єва Апафа, Сюзана Апафі
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • Coa Hungary Family Apafi.svg

Михайло І Апафі (угор. Apafi Mihály, 3 листопада 1632, Герла - 15 квітня 1690, Фегераш) - Великий князь Трансильванії в 1661-1690 роках. Правив на підконтрольних Османській імперії землях Семигородського князівства.

Біографія[ред.ред. код]

Гравюра зі зображенням Міхая I

Походив зі стародавнього, але незнатного шляхетського роду. У 1656 році супроводжував Великого князя Семигородського Юрія II Ракоці в поході проти Польщі, був узятий в полон татарським ханом Мехмедом Ґереєм. Звільнившись, завдяки викупу своєї дружини, жив у своєму родовому маєтку.

14 вересня 1661 року, за підтримки Османської імперії, був обраний шляхтою Трансільванії Великим князем Семигородським, як конкурент князю Яношу Кемені, якого підтримували Габсбурґи. Австрійські війська вторглись в Трансільванію, проте 23 січня 1662 року в битві поблизу Надьселеша зазнали поразки, а Янош Кемені загинув.

Після цього Міхай І став повноправним володарем Семигородщини під протекторатом турків. Він був слабохарактерним князем й багато важливих рішень приймали його дружина та оточення. Під час погоду візира Фазіла Кепрюлю на Австрію був змушений слідувати за турецьким військом. Після поразки в битві під Сентготтхардом 1 серпня 1664 року та за результатами Вашварської мирної угоди Османська імперія вивела свої війська з Семигородщини, хоча князівство номінально продовжувало підпорятковуватись султану й зобовязано було платити данину.

Підтримував протестантську церков, займався літературою й наукою, мав велику бібліотеку, написав автобіографію, приймав протестантських біженців з інших країн Европи.

Під час австрійсько-турецької війни 1683 року допомагав турецькому війську, охороняв переходи через Дунай, за що у вигляді нагороди султан обіцяв надати після його смерті престол його сину.

Після поразки османів в битві під Віднем 12 вересня 1683 р. почав переговори з імператором Леопольдом І. Відповідно до трактату від 28 липня 1686 року Семигородщина стала залежною від Австрії.

В результаті Битви при Могачі Трансильванське князівство було остаточно визнано володінням Австрійської імперії. 1 липня 1688 року на сеймі в Фегераші, на який зібралися представники Семигородщини, було проголошено, що Габсбурґська династія є спадково правлячою в Трансільванії.

1688 року померла дружина Міхая Ганна, після чого князь впав у сильну депресію. Помер 15 квітня 1690 року. Після його смерті князем Трансільванії став його син Міхай II Апафі.

Література[ред.ред. код]

  • Kenyeres Ágnes, ed. (1967). Magyar Életrajzi Lexikon (in Hungarian). 1 A-K. Budapest: Akadémiai Kiadó. OCLC 500204897.
  • Apafi Manor in Mălâncrav
Попередник: Coat of arms of Transylvania.svg
Великий князь Семигороду
1661—1690
Наступник:
Янош Кемені Імре Текелі
Михайло ІІ Апафі