Перший сезон НБА, в якому було впроваджене правило 24 секунд, що обмежує час, який команда має на завершення своєї атаки. Завдяки цьому нововведенню ігри стали суттєво динамічнішими та результативнішими, що сприяло збільшенню глядацького інтересу до них.
Сезон розпочинали дев'ять команд, розподілених між двома дивізіонами, проте по ходу сезону, зігравши 14 ігор і зазнавши в них 11 поразок, команда «Балтимор Буллетс» оголосила про припенення свого існування. Результати ігор за участю цієї команди були анульовані, розклад сезону було скореговано. По ходу сезону кожна з восьми команд, що залишилися, проводила по 12 ігор проти команд свого дивізіону і по 9 ігор проти команд іншого дивізіону, загалом 72 гри регулярного сезону. До плей-оф, який проходив за видозміненою олімпійською системою, виходили по три кращих команди з кожного дивізіону. На стадії півфіналів дивізіонів у боротьбу вступали команди, що посіли друге і третє місця за результатами регулярного сезону кожного з дивізіонів. Команди, які на цьому етапі здолали суперників у серіях ігор до двох перемог, виходили до фіналів дивізіонів, в яких проводили серію ігор до трьох перемог проти переможця регулярного сезону в своєму дивізіоні.
Чемпіони кожного з дивізіонів, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.
Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону дивізіону. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.
Півфінали дивізіонів
Фінали дивізіонів
Фінал НБА
1
Форт-Вейн
3
Західний Дивізіон
2
Міннеаполіс
1
3
Рочестер
1
2
Міннеаполіс
2
W1
Форт-Вейн
3
E1
Сірак'юс
4
1
Сірак'юс
3
Східний Дивізіон
3
Бостон
1
3
Бостон
2
2
Нью-Йорк
1
Лідери сезону за статистичними показниками[ред. | ред. код]