Наймитські пісні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наймитські пісні — тематичний цикл станової суспільно-побутової народної лірики, що відображає настрої, умови побуту і соціальний стан наймитів у селянських господарствах[1]. Наймитські пісні є важливою складовою частиною соціально-побутової пісенності українського народу, що яскраво відобразила одну із сторінок його трудової історії[2]. Тема наймитства наявна і в інших групах станової лірики. У наймитських піснях домінують мотиви невлаштованості життя, марності прожитих років у важкій праці на інших. Поширені також мотиви туги за родиною, бажання швидше повернутися додому, нарікання на важкі умови життя (господарі погано годують, кладуть спати на підлозі, примушують працювати з досвіта до опівночі)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник літературознавчих термінів: Наймитські пісні. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 13 січня 2017.
  2. Наймитські та заробітчанські пісні[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Наймитські пісні. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]