Напад турецьких піратів на Ісландію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Напад берберських піратів на Ісландію (в Ісландії більш відомий як турецькі викрадення ісл. Tyrkjaránið), — серія піратських рейдів, здійснених 4-19 липня 1627 року. Нападу піддалася як східна частина Ісландії, так і південні острови Вестманнаяр. Сотні ісландців були викрадені піратами для продажу в рабство. Тих, хто чинив опір, жорстоко вбивали. Через те, що старі або хворі раби не мали цінності в державах Варварського берегу, старих замикали в церкві, яку підпалювали. Один з небагатьох, що зуміли повернутися з полону — священик Олаф Егілссон — пізніше написав книгу про ці події.

Турків серед нападників було небагато, більшість піратів складали араби, чималу частину — голландці та інші європейці. Сам ватажок рейду — Мурат Рейс-молодший — теж був голландцем. Турецькими піратів називали тому, що Варварський берег входив до складу Османської імперії.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]