Турки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Турки
Osman Gazi.jpg YıldırımBayezit4.jpg Portrait of Mehmed II by Gentile Bellini (Cropped).png Suleiman the Magnificent of the Ottoman Empire.jpg Sultan Abdulmecid Pera Museum 3 b.jpg
Осман I Баязид I Блискавичний Мехмед II Фатіх Сулейман I Пишний Абдул-Меджид I
Barbarossa Hayreddin Pasha.jpg Kutaisov I P.jpg MustafaKemalAtaturk.jpg Celal bayar.jpg USSR stamp N.Hikmet 1982 6k.jpg
Хайр ад-Дін Барбаросса Іван Кутайсов Мустафа Ататюрк Джеляль Баяр Назим Хікмет
Osman Hamdi Bey 003.jpg Fatma Aliye Topuz.jpg Kemalbey.jpg Arif Mardin (cropped).jpg Muhtar Kent - World Economic Forum Annual Meeting 2012.jpg
Осман Хамді-бей Фатма Топуз Намик Кемаль Аріф Мардін Мухтар Кент
ElifShafak Ask EbruBilun Wiki.jpg Fatih Akin cropped 2009.jpg Nazan eckes2.jpg Mehmet Oz - World Economic Forum Annual Meeting 2012.jpg Arda Turan 2013 Real Madrid.jpg
Еліф Шафак Фатіх Акін Назан Еккес Мехмет Оз Арда Туран
Mesut Özil (9881761465) Cropped.jpg Tarkan cropped.jpg Sertab Erener (cropped).jpg Tuba Büyüküstün.jpg Orhan Pamuk 2009 Shankbone.jpg
Месут Озіл Таркан Сертаб Еренер Туба Бюйюкюстюн Орхан Памук
Halide Edib Adıvar b3.jpg
Загальна кількість 65-70 млн
Найбільші розселення Туреччина Туреччина: 55 500 000-59 000 000[1][2][3][4]

Німеччина Німеччина: 3 500 000-4 000 000[5][6][7]

Сирія Сирія: 750 000-3 500 000[8][9][10][11]

Алжир Алжир: 600 000-3 300 000[12][13][14]

Ірак Ірак: 500 000-3 000 000[15][16][17]


Болгарія Болгарія: 588 000-800 000[18][19][20]
Flag of the United States.svg США: 500,000 [21][22][23]

Франція Франція: 500 000 [24][25]

Велика Британія Велика Британія: 500 000[26][27][28]

Нідерланди Нідерланди: 400 000-500 000[29][30][31]

Австрія Австрія: 350 000-500 000[32][33][34]

Австралія Австралія: 300 000[35]

Канада Канада: 190 000[36]

Бельгія Бельгія: 200 000[37][38]

Греція Греція: 120 000-130 000[39][40][41]

Швейцарія Швейцарія: 120 000[42]

Швеція Швеція: 100 000-150 000[43][44]

Росія Росія: 105 058 (2010)[45]

Данія Данія: 60 000[46]

Румунія Румунія: 28 226-80 000[47][48][49]

Італія Італія: 21 000[50][51]

Казахстан Казахстан: 97 015 (2009)[52]

Киргизстан Киргизстан: 39 534 (оц. 2011)[53]

Азербайджан Азербайджан: 38 000 (2009)[54]

Україна Україна: 8 844(2001)[55]
Мова Турецька
Релігія Іслам
Території мешкання турків (1911)

Ту́рки (тур. Türkler) — народ загальною чисельністю близько 70 млн осіб, основне населення Туреччини.

Історія[ред.ред. код]

Предки турків — огузи — почали переселятися з Середньої Азії на територію Туреччини близько 1000 років тому, асимілюючи корінне населення, представлене греками на заході (Іонія, Каппадокія), а також курдами і вірменами на сході (Кілікія). До складу турецького народу також увійшли яничари, що комплектувалися з хлопчиків балканських народів, в тому числі слов'ян.

Турецька діаспора[ред.ред. код]

Історично найвідоміша турецька діаспора існувала в Кримському ханстві — васальній державі Османської імперії. Проте до XVIII ст., коли Крим увійшов до складу Російської імперії, турки майже повністю інтегрувалися в кримськотатарський етнос. Під сильним впливом турецької мови склався південний діалект кримськотатарської мови (два інші діалекти, що мають кипчацьке походження, помітно відрізняються від нього лексично і граматично).

Зараз найбільша турецька діаспора є в країнах, що раніше входили до складу Османської імперії. У арабських країнах (країни Магріба, Єгипет, Сирія, Ірак) турки не відчувають релігійного тиску, проте в той же час їх можливість вивчати рідну мову і підтримувати культурні зв'язки з Туреччиною серйозно обмежується.

Набагато гірше становище турків у немусульманських країнах. Однією з причин є історична пам'ять: Османська імперія проводила агресивну політику по відношенню до немусульманських народів. Погане ставлення до турків поширюється і на місцевих жителів, яких було отуречено або які прийняли іслам — наприклад, на мусульман у Боснії.

Турки-месхетинці, що жили в Грузії, неодноразово піддавалися гонінням. У 1944 р., разом з деякими іншими народами, вони були депортовані. В наш час[Коли?] турки-месхетинці розсіяні по територіях колишнього СРСР, уряд США надає їм підтримку з імміграції в США.

Вельми неприязне ставлення до турків дотепер поширене і на побутовому, і на офіційному рівні в Греції, Вірменії і Болгарії. У Болгарії за часів правління Т. Живкова було зроблено спробу насильницької «інтеграції» турків у болгарське суспільство; болгарські турки були вимушені змінити імена на слов'янські. У 2006 р. партія турецької меншини в Болгарії, пригрозивши вийти з урядової коаліції, заблокувала ухвалення законопроекту про визнання вірменського геноциду, який внесла партія націоналістів «Атака».

Турецька діаспора в Німеччині утворилася в результаті «економічного дива» 1960-х рр., коли в результаті економічного зростання зріс попит на робочу силу, тоді як населення Німеччини не тільки не росло, але навіть зменшувалося. У зв'язку з цим до Німеччини прибула велика кількість турків. Відбувалися зіткнення між турками і німецькими націоналістами, нерідко із смертельними випадками. У 1990-і рр., проте, ситуація стала мінятися в кращий бік, хоча все ще далека від ідеалу — німецький уряд почав цілеспрямовану програму з інтеграції турків у німецьке суспільство при збереженні їхньої національної ідентичності.

На Кіпрі в результаті невдалої спроби приєднання острова до Греції і блискавичної війни 1974 р., що послідувала за тим, утворилася невизнана Турецька Республіка Північного Кіпру, звідки були вигнані греки, а їхнє майно перейшло до турків. В той же час багато турків було вимушено покинути грецьку частину острова. У 2004 р. Кіпр було прийнято в ЄС без північної (турецької) частини; на референдумі турки проголосували за об'єднання острова, проте греки проігнорували референдум, оскільки на голосування не було винесено важливе для них питання про реституцію власності.

У 1990-х рр. у зв'язку із збільшенням торгових контактів між Україною і Туреччиною стала рости швидкими темпами турецька діаспора в Україні; у Києві відкриваються туркомовні дитячі сади і школи. Чимало турків проживає і в Росії (найчастіше вони приїжджають як будівельні робітники).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Milliyet. 55 milyon kişi 'etnik olarak' Türk. Процитовано 2011-07-21. 
  2. KONDA Research and Consultancy, Social Structure Survey 2006
  3. Library of Congress – Federal Research Division. Country Profile: Turkey. Архів оригіналу за 2012-02-04. Процитовано 2010-02-06. 
  4. CIA. The World Factbook. Процитовано 2011-07-27. 
  5. European Institute. Merkel Stokes Immigration Debate in Germany. Архів оригіналу за 2012-02-04. Процитовано 2010-11-15. 
  6. Kötter, I; Vonthein, R; Günaydin, I; Müller, C; Kanz, L; Zierhut, M; Stübiger, N (2003). Behçet's Disease in Patients of German and Turkish Origin- A Comparative Study. У Zouboulis, Christos (ed.). Advances in Experimental Medicine and Biology, Volume 528. Springer. с. 55. ISBN 0306477572. 
  7. Haviland, William A.; Prins, Harald E. L.; Walrath, Dana; McBride, Bunny (2010). Anthropology: The Human Challenge. Cengage Learning. с. 675. ISBN 0495810843. 
  8. Özkaya 2007, 112.
  9. International Strategic Research Organization. An Aspect that Gets Overlooked: The Turks of Syria and Turkey. Процитовано 2 February 2013. .
  10. A unified Syria without Assad is what Turkmen are after. Today's Zaman. Процитовано 2 February 2013. .
  11. ORSAM Report No: 83, The Turkmens of Syria, Quoted from page 16 (in Turkish): "Değişik kaynaklar ve saha çalışmasında elde edilen verilerden yola çıkarak Suriye Türkmenlerinin toplam nüfusu 3,5 milyon civarındadır."
  12. Turkish Embassy in Algeria 2008, 4.
  13. Oxford Business Group 2008, 10.
  14. Zaman. Türk’ün Cezayir’deki lakabı: Hıyarunnas!. Процитовано 18 March 2012. 
  15. Park 2005, 37.
  16. Phillips 2006, 112.
  17. Taylor 2004, 28.
  18. National Statistical Institute of Bulgaria (2011). 2011 Population Census in the Republic of Bulgaria (Final data). National Statistical Institute of Bulgaria. 
  19. Sosyal 2011, 369.
  20. Bokova 2010, 170.
  21. Encyclopedia of Cleveland History. Immigration and Ethnicity: Turks. Процитовано 7 February 2010. 
  22. The Washington Diplomat. Census Takes Aim to Tally'Hard to Count' Populations. Процитовано 5 May 2011. 
  23. Farkas 2003, 40.
  24. Leveau & Hunter 2002, 6.
  25. Fransa Diyanet İşleri Türk İslam Birliği. 2011 YILI DİTİB KADIN KOLLARI GENEL TOPLANTISI PARİS DİTİB’DE YAPILDI. Процитовано 15 February 2012. 
  26. Шаблон:Harvard citation no brackets
  27. UK immigration analysis needed on Turkish legal migration, say MPs. The Guardian. 1 August 2011. Процитовано 1 August 2011. 
  28. Federation of Turkish Associations UK (19 June 2008). Short history of the Federation of Turkish Associations in UK. Архів оригіналу за 13 April 2011. Процитовано 13 April 2011. 
  29. Netherlands Info Services. Dutch Queen Tells Turkey 'First Steps Taken' On EU Membership Road. Процитовано 16 December 2008. 
  30. Dutch News. Dutch Turks swindled, AFM to investigate. Процитовано 16 December 2008. 
  31. Türkiye Büyük Millet Meclisi 2008, 11.
  32. Turkey's ambassador to Austria prompts immigration spat. BBC News. 10 November 2010. Процитовано 10 November 2010. 
  33. Andreas Mölzer. In Österreich leben geschätzte 500.000 Türken, aber kaum mehr als 10–12.000 Slowenen. Процитовано 16 October 2011. 
  34. CBN. Turkey's Islamic Ambitions Grip Austria. Процитовано 16 October 2011. 
  35. Avustralya’dan THY’ye çağrı var. Milliyet. 12 March 2013. Процитовано 8 May 2013. 
  36. 2006 Census of Canada: Topic-based tabulations | Ethnic Origin (247), Single and Multiple Ethnic Origin Responses (3) and Sex (3) for the Population of Canada, Provinces, Terr …
  37. King Baudouin Foundation 2008, 5.
  38. De Morgen. Koning Boudewijnstichting doorprikt clichés rond Belgische Turken. Процитовано 15 November 2010. 
  39. Republic of Macedonia State Statistical Office 2005, 34.
  40. Knowlton 2005, 66.
  41. Abrahams 1996, 53.
  42. The Federal Authorities of the Swiss Confederation. Diaspora und Migrantengemeinschaften aus der Türkei in der Schweiz. Процитовано 16 December 2008. 
  43. Swedish International Development Cooperation Agency. Turkiet är en viktig bro mellan Öst och Väst. Процитовано 14 April 2011. 
  44. Businessman invites Swedes for cheap labor, regional access. Hürriyet Daily News. Процитовано 14 April 2011. 
  45. Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения РФ 2010
  46. Statistikbanken. Danmarks Statistik. Процитовано 2011-12-17. 
  47. National Institute of Statistics 2011, 10.
  48. Phinnemore 2006, 157.
  49. Constantin, Goschin & Dragusin 2008, 59.
  50. Sabah. Eyvah Türkler geldi!. Процитовано 2011-10-24. 
  51. ntvmsnbc. Roma'da bir Türk Film Festivali. Процитовано 2011-10-24. 
  52. Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. (Национальный состав населения.rar)
  53. National Statistical Committee of Kyrgyz Republic 2009.
  54. Ethnic composition of Azerbaijan: 2009 census. Архів оригіналу за 2012-02-04. 
  55. &n_page=5 Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. Государственный комитет статистики Украины. 


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.