Натуралізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Натуралі́зм (від лат. naturalis — «природний»), веризм — стиль і напрям у літературі та мистецтві кінця XIX сторіччя, споріднений з реалізмом. Іноді його розглядають як варіант, або етап в розвитку реалізму.

Виникнення терміна[ред.ред. код]

Термін виник в XVII столітті. Першим його вжив Джованні П'єтро Беллорі для позначення мистецтва послідовників Караваджо. Враховуючи відверто вороже ставлення до самого Караваджо, термін « натуралізм » мав негативний зміст. Вороже ставлення до Караваджо, однак, не заважало використовувати художні засоби Караваджо у власній практиці самому Беллорі.

В 19 ст.[ред.ред. код]

У XIX сторіччі Жюль-Антуан Кастаньярі першим застосував визначення «натуралізм» для опису сучасного йому реалістичного живопису так званої «природньої школи». Термін набув поширення насамперед у Франції. В Італії віддавали перевагу терміну веризм, в Росії натуралістичний живопис зазвичай називають передвижництвом, в США — школою «Кошика для сміття»

В літературі натуралізм представлений іменами Еміля Золя, Гі де Мопассана і Теодора Драйзера.

Натуралізм у музиці- це насамперед творчість Руджеро Леонкавалло, П'єтро Масканьї, Джакомо Пуччіні, Альфреда Брюно, Гюстава Шарпантьє, Ежена д'Альбера.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Недошивин Г., Эткинд Е. Натурализм в искусстве. Философская Энциклопедия. В 5-х т. \Под редакцией Ф. В. Константинова.. М.: Советская энциклопедия. (1960—1970).
  • Сучков Б. Исторические судьбы реализма. — М., 1973.