Недоконаний вид дієслова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Недоко́наний вид дієсло́ва передає значення внутрішньо необмеженої дії, яка може семантично виявлятися як дія, що не встигла ще реалізуватися (запалювати), як дія, що реалізується без усяких обмежень (писати, їсти, рости), а також дія, що регулярно (постукувати, поблискувати) або нерегулярно (приходити, бігати) повторюється і под. [1] Дієслова недоконаного виду мають форму теперішнього, минулого і майбутнього часу: Я знову бачу усмішку на твоєму лиці (Михайло Коцюбинський); «Я берегла в тобі свою надію, і юнь свою, і цвіт весінній свій» (Б.); «Буду пісню веселу співать» (Леся Українка)[2]. Тому це слабкий, статичний, немаркований і неграничний вияв дії.

Додаткові елементи значення[ред.ред. код]

Окрім вищезазначеної загальної характеристики дієсловам недоконаного виду притаманні ще й такі додаткові елементи значення:

  • постійна неперервність дії (дієслова із цією семантикою означають дію, що відбувається безвідносно до її завершення): Синіє море за маяком; Тече річка під горою;
  • регулярна повторюваність незавершеної дії (це значення виражається здебільшого префіксами на-, під-, по- із суфіксами -ува-, -а-): пригладжувати, приголублювати, відсовувати;
  • нерегулярна повторюваність дії, яка виникає час від часу (значення виражається здебільшого префіксами на-, під-, по- із суфіксами -ува-, -а-): підморгувати, підсвистувати, нахвалятися, посміюватися;
  • здатність до дії, яка є постійною ознакою суб'єкта: собака кусається, корова б'ється, сонце світить;
  • протяжність дії у певному напрямку в дієсловах руху: їхати, летіти, бігти, нести;
  • повторюваність дії, яка означає необмежений рух: бігати, бродити, їздити, літати;[3]

Варіанти значення дієслів недоконаного виду за Леоновою[ред.ред. код]

М. Леонова виокремлює такі варіантні значення дієслів недоконаного виду:

  • недоконаний фактичний із значенням конкретної тривалої дії, часом уточненої обставинами: Кілька тижнів Оксен нікуди не виходив (Тют.);
  • недоконаний необмеженої дії: Після першої війни витягували з колодязя одне залізяччя, після другої інше, а після третьої… (О. Г.);
  • недоконаний обмеженої дії: Антон уже двічі приходив (М. К.).[4]

Дієслівні форми, що означають одноразову протяжну дію (так звані дуративні — від лат. verba durativa), конкретніші своїм змістом від форм, які означають повторювану дію (так званих ітеративних — від лат. verba iterativa). Якщо взяти два приклади — Кінь біжить і Кінь бігає, то в першому з них дієслово біжить означає певний рух у певному напрямі, а в другому дієслово бігає — рух взагалі. Значення протяжності і повторюваності дії найчастіше виражається чергуванням звуків в основі слова: нести — носити, мести — замітати, гонити — ганяти, їхати — їздити. Всі дієслівні форми недоконаного виду, які означають повторюваність дії, іноді об'єднують спільною назвою — дієслова многократного виду. [5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. — К. : Либідь, 1993. — 336 с.
  2. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Частина I. — К. : Радянська школа, 1965. — 423 с.
  3. Горпинич В. О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: ВЦ «Академія», 2004. — 336 с.
  4. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. — К. : Вища школа, 1983. — 264 с.
  5. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Частина I. — К. : Радянська школа, 1965. — 423 с.