Чергування звуків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чергування — парадигматичне відношення між одиницями одного рівня мови, що полягає в їхній здатності заміняти одні одних в тому ж самому місці в структурі одиниці вищого рівня за певних синтагматичних або парадигматичних умов.

Класифікація[ред.ред. код]

Українська мова[ред.ред. код]

У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається  чергування звуків.

Чергування приголосних[ред.ред. код]

До найпоширеніших належать:

Викликані рефлексами першої палаталізації

До них належать такі чергування: г/ж, к/ч, х/ш (плуг — плужок, друг — дружба, дорога — дорожній, вік — вічний, око — очі, рука — ручний, парубок — парубче, пастух — пастуше, сухий — сушити).

Викликані рефлексами другої палаталізації

До них належать такі чергування: г/з, к/ц, х/с. Це чергування відбувається перед закінченням в давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів (у давальному відмінку знахідка — знахідці, книга — книзі, облога — облозі, опалубка — опалубці, папка — папці, пересадка — пересадці, плаха — пласі, покупка — покупці, сім'янка — сім'янці, фабрика — фабриці, у місцевому: берег — на березі, блок — у блоці, відпустка — у відпустці, капелюх — на капелюсі, колега — на колезі, палатка — в палатці, поріг — на порозі, рейка — на рейці, техніка — техніці).

Викликані рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій

До них належать такі чергування: ц/ч, к/ц/ч, г/з/ж (отець — отче, лице — лик, палиця — палка, князь — княгиня — княжий).

Викликані рефлексами йотації приголосних
До них належать такі чергування: г/ж, з/ж, к/ч, с/ш, д/дж, т/ч (лягти — лежу, возити — вожу, скакати — скачу, писати — пишу, водити — воджу, летіти — лечу).
Викликані спрощенням груп приголосних

До них належать чергування, у яких при відмінюванні й словотворі випадає один чи кілька звуків. Вони виникли внаслідок спрощення груп приголосних, що з'явилися після занепаду редукованих (серце — сердечний, тижня — тиждень < давньорус. сердьце - сердьчьнъ, тиждьня - тиждьнь).

Викликані асиміляцією приголосних
Викликані дисиміляцією приголосних

У деяких випадках чергування пояснюється рефлексами колишнього розподібнення приголосних, наприклад, [ч] перед [н] став вимовлятися як [ш] (мірочка — мірошник, ручка — рушник, сонячко — соняшник < давньорус. мѣръчьникъ, ручьникъ, солньчьникъ).

Чергування голосних[ред.ред. код]

Викликані явищем ікавізму в новозакритих складах
Докладніше: Ікавізм

Чергування о/і та е/і виникло внаслідок подовження [о] і [е] в закритих складах після зникнення редукованих наприкінці слова.

Викликані явищем аблауту
Докладніше: Аблаут

Іноді спостерігається чергування о/е у коренях: у дієслів присутній голосний [е], в іменників — [о] (зберу — збори, несу — ноша, лежу — ложе), а також чергування и/е у дієслівних формах недоконаного і доконаного видів (збираю — зберу). На відміну від інших чергувань воно має дуже давнє походження і сягає ще праіндоєвропейського періоду, аналогічну заміну дієслівного [e] на [o] в корені іменника можна знайти і в інших індоєвропейських мовах (пор. дав.-гр. φέρω — «несу» і φόρος — «принесене», «данина»).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]