Носівський навчально-виховний комплекс № 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Носівська середня школа № 3)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Носівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» I–III ступенів № 3 Носівського району

Розташована в мальовничому місці на Вербові, де річка Носівочка коліном огинає підвищену місцевість.

Історія[ред. | ред. код]

Двоповерхова цегляна будівля школи відкрита в 1895 (за іншими даними в 1899) як Церковна другокласна школа Чернігівської єпархії місцевими меценатами Миколою Захаровичем Шаулою[1] і Морозом.[2]. Зі встановленням радянської влади на Вербові була розміщена сільська рада Лісні хутори.

Загальна кількість учнів 272 у 1926, за національним складом всі українці, за соціальним складом всі селяни.

Це було училище інтернатського типу. Готувало вчителів для для початкових шкіл. Приймалися діти, які закінчили три класи початкової школи. Навчання в училищі тривало чотири роки. Називали училище «Носівською бурсою».[3]

Серед шкільного приладдя були піаніно, мікроскоп, фотоапарат, глобуси. В 1928 в приміщенні школи було відкрито літні дитячі яслі на 35 дітей.

Зруйнована радянськими партизанами в роки Німецько-радянської війни.

Музей[ред. | ред. код]

При школі діє Історико-краєзнавчий музей, якому присвоєне звання «Зразковий музей» (2011).[4]

  • Історико-краєзнавчий музей Носівської середньої школи № 3 (нині Носівської НВК ЗНЗ - ДНЗ I-III ст. № 3) почав створюватися в липні 1987 року. Ініціатором, організатором, безпосереднім керівником робіт і автором розробки основних експозицій був Хоменко Олександр Андрійович.

Автором проекту художнього оформлення експозиції музею є художник Самсоненко Л.С. в співавторстві з художниками Пелаковим В.І., Махновським Г.П., Буцаном В.Ф.

Активну участь у створенні музею брали учні вчителі школи та жителі мікрорайону.

Хоча фактично музей і функціонував з 1987 року, але наказом по школі його відкриття було проведено лише 20 вересня 1991 року.

Він розташований в 3-х невеликих кімнатах центрального корпусу школи. З них дві мають площу по 15 м². , а третя 20 м² .

    В цих кімнатах розміщені експозиції таких розділів:

1. Історичний процес розвитку людства. Заснування носівки. Народознавство краю.

2. Велика Вітчизняна війна.

3. Післявоєнний період. Школа та її історія.

В першій кімнаті знаходяться експозиції з історії нашої держави періоду середньовіччя, новітньої історії, історії Носівщини, а також експонати по народознавству. Зокрема є куточок селянським одягом, тканинами кустарно-промислового виробництва, виробами народних умільців. Тут є такі цікаві експонати: кирея та башлик (обмундирування військових кіннотних часів I світової війни), передані жительку села Адамівки Хоменко Євдокією Андріївною учням під час туристичного походу по збору старовинних речей.

Розміщена тут і частина надгробні плити з фамільного склепу пана Шаули, який був меценатом навчального закладу. Саме за його кошти проводилося в 1985 році будівництво цього навчального закладу. Плита була знайдена та передана до музею, у 2002 році учнем 11 класу Приходьком Сергієм Миколайовичем.

У вітринах цієї кімнати знаходиться наградний лист повного Геогрієвського кавалера (4 хрести), колишнього завгоспа школи Саська Івана Івановича.

Створена також експозиція: «речі селянського побуту». Тут виставлені різні предмети побуту: прикраси, старовинні праски, самовари, посуд, дерев'яні ночви, ківш, тощо. виставлений також один з досить цікавих експонатів, знайдений неподалік від пам'ятника давньої історії України Шаулиної могили. Це гончарний виріб, глечик зроблений без гончарного круга і обпалений. Як твердять фахівці, період III-VII ст. до н. е.

Знайдений глечик був в кінці 70-х років на глибині 1 м. 40 см. при будівництві місцевого заводу, Коли будівельники наткнулся на цікаве місце, далі роботу проводили учні під керівництвом директора Хоменка Олександра Андрійовича. Тут же було знайдено багато черепків стародавнього битого посуду, а також мідне кільце і прикраси. Це свідчить про те, що це була стоянка племена скіфів.

Привертають увагу кілька козацьких люльок, знайдених учнями школи на березі місцевої річки Носівочки, під час меліоративних робіт на початку 80-х років.

Основну площу другої кімнати займають експозиції: «Велика Вітчизняна війна», «Партизанський рух на Носівщині», «Нсівчани- Герої Радянського Союзу». Тут знаходяться і фото, яке дороге колективу нашої школи. Це випускник школи, Герой Радянського Союзу Галуза Г.Г. Під час створення цієї експозиції, рада музею багато працювала в пошуках фотографій, документів про цю людину. Праця увінчалася успіхом, юні краєзнавці натрапили на далеких родичів Галузи Г.Г., які проживають в селі Дебрево. Під час неодноразових їх відвідин, учням передали фото та цікавий документ-нагородний лист.

В цьому залі експонуються фотографії Стратілата М.І. - командира та організатора партизанського загону.

Учнями під час походів по стежках бойової слави записані про нього розповіді в селі Селище і в м. Носівці.

Наявні документи, які офіційно засвідчують створення партизанського загону. Привертає увагу Партизанська стіннівка, один з номерів якої передала під час зустрічі з учнями колишня партизанка Самокиш Ф.Г., з нею часто спілкувалися учні школи, таким чином збагачуючи свої знання з історії партизанського загону.

Є досить цікава фотографія 1943 року. Це мітинг у м. Носівці на честь визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

Зустріч з командиром партизанського загону Федоровим та мітинг зустрічі з Ковпаком С.А. під час приїзду їх у Носівку. Всі ці фото знаходилися в домашньому архіві колишньої партизанської зв'язкової вчительки - пенсіонерки Хоменко Г.В. під час чергової зустрічі з юними екскурсоводами школи вона повідомила цікаві факти і передала фото.

Також експонуються зброя і одяг воїнів Червоної армії, частково зброя і спорядження німецько-фашистської армії, документи і нагороди військовослужбовців періоду Великої Вітчизняної війни, особисті речі офіцерів та солдат Радянської Армії.

Багато цікавого та пізнавального можуть довідатися відвідувачі музею з особистих щоденників Пінчук Наталії, Рябокрис Наталії, Пінчук Галини, які охоплюють період з 1938р. і по 1945 р.,Овдієнка Івана (з 1933 по 1946 рр.). Історичних подій, описаних там, ми не знайдемо в жодному підручнику. Тут можна на долі однієї людини прослідкувати за долею цілої країни. Ці щоденники були передані до музею в 2007 році Пінчук Галиною, та щоденник Овдієнко Івана був переданий сином в 2008 році.

Є також досить цікавий експонат, який має історичну цінність. Це звіт - альбом географічні експедиції 1911 року в гори Тянь-Шаню. Він зроблений у фотографіях. Історія цього експонату така: в 1941 році, коли відступали війська Червоної армії, до будинку де проживала молода дівчина Пінчук Наталія забіг молодий лейтенант і віддаючи цей альбом (бо важко було нести) попросив зберегти,-« повернуся, заберу». Але він не повернувся… Племінниця Пінчук Наталії в 2009 році передала його музею.

Площу третьої кімнати займають експозиції з історії міста Носівки в післявоєнний час та з історії школи. Серед них цікаве фото зроблене у 1962 році. Цей вид школи, яку було зруйновано під час війни.

Тут розміщені фотографії визначних людей Носівки, учителів і керівників школи різних років, учнів, які закінчили школу з золотими і срібними медалями, художніх колективів школи, а також стенд «Вони закінчили нашу школу». Слід звернути увагу на фото Романа Андрійовича Руденка-випускника нашої школи. Поряд розміщено декілька фотографій сімейного альбому цієї родини.

Роман Андрійович був генеральним прокурором України, а потім генеральним прокурором Радянського Союзу. Після війни - він учасник Нюрнберзького процесу -  головний звинувачувач. Учні-члени ради музею, довгий час підтримували зв'язки з людьми, що були у близьких стосунках з родиною Руденків. Звідси і сімейні реліквії (фото) і цікаві розповіді (записи). Широко показано в цій кімнаті навчальний і трудовий процес, а також життя школи цілому, зв'язок школи з місцевими колгоспами. Експонується велика кількість альбомів, що відображають життя учнівського колективу протягом багатьох років, нагороди школи за досягнуті успіхи, грошові знаки різних років, документи про зв'язки школи Міністерство освіти, творчими колективами, школами України, редакціями періодичних видань, наукові праці колишніх випускників школи, унікальні фотографії з історії школи, фотографії починаючи з 1906 року. Оформлений також цікавий стенд про випускника нашої школи, Заслуженого артиста України лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка НечепУ Василя Григоровича. Є подаровані записи його пісень, фотокартки. Одним з цікавих експонатів і свідоцтво про закінчення в 1915 році Носівської второкласної учительської школи (нині Носівський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» I-III ст.№ 3), видане на ім'я Сопіги Г. Це свідоцтво передала музею в 1999 році людина, яка постійно підтримувала зв'язки з музеєм, з школою - дружина колишнього директора школи Сопіги Олександра Степановича, Сопіга Галина Василівна. Вона була одним із активістів по збору матеріалів для музею.

Невід'ємною частиною нашого музею є також пам'ятки архітектури і історії, які знаходяться в мікрорайоні школи. Учні школи постійно доглядають за ними. Знають історії цих пам'яток.

Це обеліск партизанської слави в урочищі «Орішне», історико - архітектурний комплекс XVIII-XX ст., історичний пам'ятник - братська могила, пам'ятний знак «Пам'ятаємо», пам'ятник давньої історії України Шаулина могила, пам'ятник Броварцю Михайлу Степановичу меморіал в селі Дебрево.

Випускники[ред. | ред. код]

  • Нечепа Василь Григорович (1950) — кобзар, лірник, народний співак, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, Народний артист України.
  • Самокиш Михайло Іванович (1933) — почесний ректор Подільського державного аграрно-технічного університету, заслужений працівник освіти України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. І. Я. Буняк, А. І. Буняк. Сторінки історії Носівки. Частина друга. — Ніжин: Аспект. 2003, — 129 сторінок. Сторінка 8
  2. Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6. Сторінка 299.
  3. І. Я. Буняк, А. І. Буняк. Сторінки історії Носівки. Частина друга. — Ніжин: Аспект. 2003, — 129 сторінок. Сторінка 7
  4. Наказ МОНмолодьспорту України від 08 квітня 2011 N 317 «Про присвоєння та підтвердження звання „Зразковий музей“ при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»

Посилання[ред. | ред. код]