Обговорення:Історія київського автобусу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Anatoliy-024 14 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статтю «Історія київського автобусу» створено в рамках Київської декади
(28 травня 2010 року — 6 червня 2010 року)

Я не перший рік цікавлюся транспортом (усім, не тільки як виглядає, а конструкціями, матеріалами, двигунами і т.п.) — скажу відверто, це жах якись, читати просто неможливо, не кажучи вже про жахливий переклад з російської мови і неенциклопедичний стиль.

  • І навіть сьогодні, легендарний затишний 695-й із вчорашнього дня зустрічається на київських лініях.
Одне з трьох вірно. ЛАЗ 695 випускався 46 років на ЛАЗі і понині випускається ще десь у Дніпроджержинську (здається то мод ЛАЗ 695Д11, ЛАЗ 695Н, хоча з модом можу помилятися), тому дійсно легендарний. Щодо затишності, влітку проїдьтеся у ньому і сядьте ззаду (двигун у задньому звісі, ЛАЗ один з перших хто вміщав двигун ззаду), а зимою лише на моторі і тепло. А як це із вчорашнього дня?
  • Ікаруса-260.
Поперше стаття є Ikarus 260, подруге офіційна назва не Ікарус а Ikarus.
  • "слон" - таке прізвисько мав серед водіїв ЛіАЗ - зійшов з дистанції.
Його ще «скотовоз» називали)
  • 180-а модель - це було майже шоу, бо автобус з двома салонами, з'єднаними між собою гофрованим переходом, був дуже екзотичне.
Неенциклопедично. З двома салонами, двохсекційний автобус напевно. І де ж то шоу, це досить звичне явище... І екзотичним, якщо на то пішло... Ну і якщо вам цікавий матеріал з'єднувальної секції, то це каучук.

Ікаруси сімейства -200.

Ну це що має означати Ikarus-260.200 чи як? Ні, це зветься 200-та серія...

Ці жовті автобуси з величезними стеклами і просторим салоном були майже як візитка міста в 1980-х роках, настільки багато їх було, особливо на Лівобережжі.

Величезними стеклами (та не дуже...) Охо-хо... А от салон був справді просторий, тільки холодно було в них зимою.


Пік розквіту автобуса в Києві припадає саме на середину 80-х років, коли постійно відкривалися нові маршрути і постійно поповнювався парк машин.

У 1982-1984 роках Львівський завод представив місту нову модель автобуса середнього класу ЛАЗ 4202, але невелика партія цих машин виявилася вкрай не доопрацьованій і через кілька років була списана.

ЛАЗ представив 4202 ще у 70-х, у 1984-85 її вже зняли з виробництва.

  • У 1989-90 роках у 5-й парк на заміну знятому з виробництва ЛіАЗ-677 прибула партія з двадцяти нових ЛіАЗ. Ці 12-тіметровие машини моделі 5256, при удаваній сучасності і зручності, виявилися вкрай низької якості, і більше ніколи не закуповувалися для Києва.

Є стаття ЛіАЗ 5256. 12-тіметровие - не смішно вже. Про ЛіАЗ є стаття. І довжина 5256 11,440 метра.

Лише у 1992 році ЛАЗ нарешті освоїв випуск модернізованої моделі 42021, і в 1993 році ці автобуси в кількості 65 штук поповнили страждають від браку машин автобусні парки.

У 1990-х ЛАЗ випускав ЛАЗ 5252...

Також в 1993 році почалася нова ера пришестя львівських машин до Києва. Синьо-білі машини з мотором "Рено" випробовувалася на маршруті № 3 "Ленінградська пл. - Голосіївська пл.", І за 3 наступних роки у міські парки надійшло 138 автобусів цієї моделі.

Це ЛАЗ 52523 з дизелем Renault-MIDR.

Розпад Союзу не міг не позначитися і на автобусному транспорті Києва: постійно скорочувалися випуски на існуючі маршрути, укорочує довгі маршрути. Постійно скорочувалися випуски на існуючі маршрути, укорочує довгі маршрути. Гостро відчувати брак рухомого складу: для першої половини 90-х років картина перекошеної "Ікаруса", від'їжджаючого від зупинки, на якій ще залишилися багато пасажирів, стала звичайною. Аналогічна ситуація була і з пасажирськими перевезеннями трамваєм і тролейбусом.

Дуже неенциклопедично.

Критичну ситуацію, що склалася з пасажирськими перевезеннями в Києві, врятувало тільки введення таксомоторних перевезень. Першими здійснювати перевезення пасажирів без надання пільг стали автобусні парки в 1996 році. Автобуси з'являлися з трафаретами "Автобусний таксомотор", перші машини з'явилися на експресних маршрутах, які обслуговують Троєщину (№ 21к, 26е, 57е, 59е), трохи пізніше з'явилися маршрути, не повторюють траси міського транспорту. Саме в цей важкий період на маршрути вийшли не затребувані повною мірою за містом, автобуси з міжміських трас - ЛАЗ-699Р і Ікарус-250 (всього понад 50 одиниць). В основному їх використовували на експресних і таксобусний маршрутах.

Про Ikarus 250 стаття є. Тільки він туристичний.

Обрублений Ikarus 280 як технічний, на задньому плані МАЗ 104 - Він в Москві, а тут Київ.

У 1997 році в деяких АТП з'явилася практика випуску на звичайні маршрути автобусів в експресному режимі (зокрема, на маршрути № № 2, 9, 90). Скоро експресні перевезення канули в лету, а їхню нішу зайняли маршрутки.

Львівський автобусний завод спеціально для потреб Києва зібрав надвеликої (чого?) зчленований автобус "ЛАЗ-6205". Ці машини, призначені для заміни "Ікарусів-280", так фактично і не взяли в Києві. Лише 2 автобуси прибуло в АТП-13028 (АП № 1), і вони недовгий час пропрацювали на автобусному маршруті № 17. Пізніше вони були передані в Васильківське АТП, а одна з машин (київська чи що?) До 2006 року працювала в Полтаві.

Як не взяли? 15 десь узяли... А що значить київська чи що? Це стиль?

  • У 1998 році до Києва надійшла нова партія великих автобусів ЛАЗ-52523, після неї стали надходити автобуси ЛАЗ-52527 з одинарною третіми дверима.

Одностворчастими задніми дверима, це пов'язано з розміщенням двигуна у задньому звісі, що займав багато місця))


Як велика подія в 2001 році, після проведення тендеру, до міста прибули 120 багатомісних автобусів "Вольво-Б10М" і "Сканія-112". Це були зчленовані моделі для приміського сполучення та не дуже годилися для напружених київських ліній. Крім того, "північне" виконання машин було без кватирок і зі слабкою вентиляцією. Ну дуже "теплими" виявилися автобуси влітку! Машини відомих шведських виробників були не нові, їх просто списали в Швеції, а нам і це було в радість, бо майже не залишилося старих заслужених Ікарусів, і брак великих машин була дуже високою. Нехай сьогодні від "шведів" залишилася тільки половина, але вони залишили свій слід в автобусній історії міста.

Керівництво Києва періодично презентувало нові експериментальні машини: потяг "Сканія", низькопідлоговий "Соляріс", зчленований ЛАЗ великої місткості. На жаль, ці машини не стали закуповувати для роботи в Києві, пославшись на брак фінансів, просто захопившись маршрутками. А тим часом на забутих міською адміністрацією зупинках все збільшувалися натовпи народу, який примушували користуватися невместітельнимі і некерованими маршрутками.

  • Scania 112 ("потяг Сканія")
  • Solaris Urbino 15 ("Соляріс")
  • ЛАЗ 6205 або ЛАЗ А291 ("зчленований ЛАЗ")

МАЗ 103 Він не в Києві.

  • Лише у 2003 році КМДА оголосила тендер на закупівлю 145 автобусів, і перші машини вже почали надходити наприкінці 2003 року. За 2003-2004 роки надійшло 80 автобусів МАЗ 103, 30 - зчленованих МАЗ-105, 20 ЛАЗ-525270, 10 зчленованих ЛАЗ-А291. Трохи пізніше надійшло 5 принципово нових трьох вісних 15-тіметрових машин Богдан-А231 черкаського заводу. Основний акцент цих поставок був зроблений на низькопідлогового машин, тобто відсутність сходинок у дверях. Це прискорює посадку-висадку пасажирів і робить їх більш зручними для пасажирів.

Воно-то так, а ще іноді думають про дітей та інвалідів, ось чому вони низькопідлогові.

У той же час Львівський автобусний завод, з тріском провалив тендер 2003 року з-за відсутності низькою підлогою машини, на автосалоні "SIA-2004" представив свій низькопідлоговий екземпляр "ЛАЗ-А183". Ця була машина, яку можна назвати повноцінно низькою підлогою, на відміну від МАЗів і Богдана-231, у яких немає ступенів лише на 1 і 2 дверей. У серпні 2004 року цей лайнер проходив випробування на таксомоторному маршруті № 69Т. Вже в травні 2005 року в місто стали приходити перші серійні екземпляри.

Це що якись автопереклад? Ну і що що у МАЗ-103 є одна сходинка, передні і середні двері без них. Богдан А231 пишеться.

з тріском провалив тендер 2003 року з-за відсутності низькою підлогою машини — а ЛАЗ А181 був низькопідлоговим, тільки не повністю.

Даруйте, але стаття імовірно автопереклад такої жахливої якості, з купою граматичних, фактичних і технічних помилок, що читати гидко. Я би міг її допрацювати, тільки зараз зайнятий одним з автобусів МАЗ. З повагою, Anatoliy 024 046 12:46, 1 червня 2010 (UTC)Відповісти