Обговорення:Нагасакі

Ця стаття є частиною Проєкту:Японія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Японією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Японія.
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Наґасакі vs Нагасакі

Електронний словник УЛІФ, що створений на базі орфографічного словника 2005 р. подає Нагасакі. Я розумію довід Алекса, що у японській немає такого звуку як "г", але в нас українська мова, а не японська (актуальна аналогія Парі - Париж). Тому пропоную перейменувати на "Нагасакі". --Movses 09:14, 29 жовтня 2007 (UTC)

1. У японській немає звуку "г", але є "ґ".
2. Українська мова має обидва звуки "г" і "ґ", тому може чудово передавати японський звук (у данному випадку) не порушуючи правил.
3. В усіх іноземних мовах "Наґасакі" пишуть через g, а не h. Тому приклад з Парижем недоречний. (У тій же близькій до української російській мові пишуть через g, а не h)
4. Слово "Нагасакі" було запозичене в українську в радянські часи (можливо після вибуху 1945). Тоді за зросійщеним правописом "ґ" була "забута". Сьогодні ж немає причин не писати "Наґасакі".-- Alex K 09:28, 29 жовтня 2007 (UTC)

Я прекрасно розумію ваші умовиводи, але в нас є пряма норма - словник. З вашої точки зору він застарів, але це лише точка зору. Пропоную дотримуватись словника. --Movses

Ось правило з правопису:

Приголосні

• 14. Літера Г

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє; Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія, горизонт, магазин; географія, геологія, педагог, кілограм, фотографія (див. ще § 87).

• 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.

Мені здається покладаючись на новітність слова "Наґасакі" в укр мові, на примітку правила, а також здоровий глузд можна спокійно залишити статтю під "Наґасакі". На Нагасакі є редирект.-- Alex K 09:37, 29 жовтня 2007 (UTC)

Наразі є дві протилежні думки. Повинна бути якась остання інстанція, арбітр у цьому питанні. Я гадав, що коли існує неясність у тлумаченні проавопису (а вона існує), то треба звертатись до орфографічного (а не орфоепічного, ми ж не про вимову ведемо дискусію, а про написання) словника. Це хибна думка ? --Movses

А в українській вимова сильно відрізняється від написання? Думаю що проблема "ґ" і "г" не настільки велика як з "і" та "ї" (наприклад звучить японською Хацукаіті, але пишемо українською Хацукаїті, бо в українській "і" після голосного йотується). В обох мовах є всі графічні засоби для відображення слова.-- Alex K 09:55, 29 жовтня 2007 (UTC)