Обговорення:Сапсан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: DixonDBot у темі «Недоступне зовнішнє посилання 6» 13 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 16 травня 2008 року.

Герб міста Чернігів[ред. код]

На Гербі міста Чернігів орел, а не сокіл-сапсан:

Історичний герб Чернігова: "Одноголовий чорний увінчаний золотою короною орел, який тримає у лівому кігті позолочений хрест, у срібному полі".--日本地理 20:16, 8 травня 2008 (UTC)Відповісти

НТЗ у Сапсан-сокіл в українській культурі[ред. код]

Про нього збереглися численні давні легенди і вірування. Першоптах-Сокіл, у якого, згідно з легендою, перевтілювався бог Род

Як джерело наведено Музичук Н. МАТИ - ПТИЦЯ // «Громада», часопис українців Угорщини, ч. 4(78) за липень-серпень 2005 року.

Як видно зі стилю цієї статті це не наукова публікація, а "газетне дослідження" більшість тверджень в якому у мене викликають сумніви. Скажімо, якийсь фантастичний Першоптах-Сокіл зустрічається в Гуглі 2 рази. Один з них стаття Музичук, а другий — сайт неоязичників рідновірців.

Я вважаю наявність подібних вигадок як Першоптах-Сокіл та інших, які не підтверджені серйозними етнологічними дослідженнями, шкідливими для статті. Прошу знайти серйозні джерела, для підтвердження тез або вилучити ці тези.-- Alex K 21:34, 8 травня 2008 (UTC)Відповісти

Це звичайно не зовсім наукова робота, але згадка є в книжці Сергій Плачинда "Міфи та легенди давньої України 1997, тому можливо варто залишити.
Сокіл - Першоптах і Першобог Світу, птиця-тотем у найдавніших українців. У Сокола перевтілювався, згідно легендою, Род. Впливав на долю богів та людей.
-- UAWeBeR 22:04, 8 травня 2008 (UTC)Відповісти
Мушу сказати висмоктано з пальця. Взагалі сама фраза про тотемів найдавніших українців говорить, що твір або просто не науковий, або що гірше псевдонауковий. --Raider 22:06, 8 травня 2008 (UTC)Відповісти
Я згоден, сайт Громада, на який дається посилання, не наводить ніяких джерел і виглядає як дуже аматорський, я би не став довіряти йому як джерелу. Слід пошукати альтернативні джерела, інакше слід буде вилучити більшу частину розділу.--Oys 00:15, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти
Шановний Oys, я все чекав, що Ви не витримаєте і врешті напишите, що я непоправно і неповторно зіпсував Вашу статтю. Тому принагідно дякую і за терпіння, і за те, що Ви написали в розділі добрих статей. Звичайно, планую доробити і цей культурний розділ, і решту спробувати усталити. Дуже прошу, якщо у Вас зауваження, подайте їх, щоб я не зводив Ваші значні зусилля, які Ви доклали до написання цієї статті, нанівець. --Turzh 08:11, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Ви зняли НТЗ, і написали таке:

Безперечно, у легендах про сокола збереглися залишки архаїчного тотемізму. Зокрема, давні українські вірування про вогненний дух Ра́ріг, також у чехів та словаків (Ра́рог), який уявлявся в соколиній подобі (порівняйте староукраїнське раріг та чеське raroh сокіл), вчені пов'язуть з образом одного з верховних богів слов'янської міфології Сварогом[61]. Український письменник Сергій Плачинда Першоптах-Сокіл, у якого, згідно з легендою, перевтілювався бог Род[62].

  • "Безперечно" — які у вас підстави бути таким категоричним?
  • українські вірування про вогненний дух Ра́ріг — звідки дані про цей дух? Які літописи, хроніки, дослідження згадують про нього? Згідно посилання [61] західнослов'янський Рарог пов'язується із Сварогом. При чому тут українці і звідки взявся Раріг? У матеріальній культурі Русі образ сокола (рарога) використовувався і ймовірно є прямий зв'язок із Сварогом і соколом є. Але хіба це все є у "Мифологическом словаре"? Про український дух Раріг?
  • порівняйте староукраїнське раріг... — вікіпедія не дає порад. Це не стиль енциклопедії.
  • письменник Сергій Плачинда — він не етнолог і не релігієзнавець. Хіба його думка може бути авторитетною у висвітленні питань етнології чи релігії? — Дуже сумніваюсь. Її можна навести як приклад аматорської думк напротивагу фаховій. Без останньої, думка пана Плачинди виглядає сама як "фахова", що є невірним.
  • Першоптах-Сокіл — знову таки звідки це твердження? З якого дослідження?--日本地理 10:39, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти
Мені дуже імпонує Ваші неупередженість, прискіпливість та науковий підхід. Намагатимусь відповідати Вашій серйозній постановці питань своїми відповідями (навіть попунктно):
  • Насправді, прислівник безперечно додає категоричності (моєму) висловлюванню. На підтвердження цієї тези якраз і подано відомості в наступному реченні, майже дослівно почерпнуті з "Мифологического словаря" (це вже до пункту 2)
  • Файл:Mythology Dictionary Moscow 1989 page 465.JPG. Наврядчи я став би додавати щось від себе...
  • згодний, прибираю, хоча див. вище — в суперсерйозному енциклопедичному довіднику під ред. Мелетинського (!) «читачам вільно порівнювати». А про українське раріг Ви навіть можете дізнатися зі статті Сокіл або принаймні з (академічного) Словаря української мови Бориса Грінченка (1909), Том IV.
  • Ви абсолютно маєте рацію щодо Плачинди — його умовивід наведений за фразою з "Мифологичного словаря" (те, що він радше в науковому контексті, ніж поза ним, говорить, мабуть, про те, що в його позанаукових вибудовах є трохи раціонального зерна).
  • Першоптаха-Сокола не знайшов, а от Віщий Птах Сокіл і далі по тексту — то цитата з часопису українців Угорщини (посилання надається), яке й справді, є одним з трактувань мистецького твору, на чому наголошено.
--Turzh 11:23, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти


Дуже вам дякую за відповідь і пророблену роботу.


  • "Безперечно" — це категоричний (дещо емоційний) стиль, який не дуже пасує енциклопедії. Бачу, ви це словов прибрали тому питання знімається. Дякую.
  • Дякую за скановану сторінку. Справді — написано український раріг. Питання теж знімається, але мене продовжують непокоїти сумніви: звідки автори словника взяли цього українського Рарога (з якої хроніки і з якої епохи). Мені відомо що Сварог — дух вогня, світла у східних слов'ян. А про Рарога я вперше чую. Втім, раз так написано у словнику, хай залишається.
  • Читачам справді вільно порівнювати :)! Але спонукати їх до цього краще у іншому стилі. Ви змінили фразу, тому питання знімається.
  • Про рарога — синонім сокола у староукраїнській — я знаю. Я сам додавав у статтю Сокіл цю інформацію про рарога та інших :)!
  • Словник Плачинди своєрідний і його треба використовувати обережно. Думаю краще опустити в примітки його тезу.

Вкотре дякую. Треба буде глянути ще раз у сю статтю.--日本地理 11:38, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти


І Вам дякую за оцінку цих «трудів».
Насправді, «нарив» ще матеріалів на 10 статей, трохи розміщу про сокола в укр. фольклорі, але чесно кажучи, навіть неозброєним оком — більшість відомостей «це таке́» ). Отже, будь ласка, повичитуйте й Ви згодом (сьогодні ?). Думку Плачинди хочу залишити - чому ? - бо вона якраз і цікава рацією про прив'язку соколиного образу до Рода (найстаршого язичницького бога), а не до вогняного Сварога, як Ви вірно зауважили. Також, якщо ми з Вами вже «підсіли» на цю статтю, прошу Вас висловитись з приводу зміни в структурі статті, яку запропоную тут же в обговоренні.
--Turzh 12:00, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Герб Сокаля[ред. код]

На гербі міста Сокаль, що в цілому зберігся ще з австрійського періоду, зображений в червоному полі сокальский замок і сокіл в польоті[66].

Але на гербі він не в польоті, а просто розкрив крила і стоїть на землі. Думаю з посиланням 66 "щось" не так. Може змінити фразу відповідно до зображення? -- Alex K 00:17, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Я радий, що Ваші ранніші більш резонні зауваження звелися до «щось не так» у цьому випадку, але в даному разі — це з опису герба, і змінюючи його, навіть на те, що і Ви, і я (повірте )) бачимо, ми вже робимо оригінальне дослідження.--Turzh 08:17, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти
Це опис з тексту документу про затвердження герба? Якщо ні, то ніякого оригінального дослідження не буде, якщо той текст змінити.
Згодний, прибираю. --Turzh 11:39, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Сокіл-тризуб[ред. код]

Часто чув, що український тризуб — це атакуючий сокіл? Чи знає хтось, звідки у цієї тези ноги ростуть. Хто є автором цього твердження?--日本地理 11:24, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Прикметні особливості тіла сапсана[ред. код]

Зображення: Прикметні особливості тіла сапсана

Там сокіл схожий на голуба, та й з ногами у нього щось. Може краще переробити той малюнок на основі фотографій чи зображень сокола з категорії коммонз: додати тіж самі назви на фото чи кольоровий малюнок?--日本地理 11:47, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Насправді я й так беззастережно «зіпсував» статтю Ойса. А той малюнок, я так зрозумів, зроблений ним, і він мені до вподоби (бо авторський і вирізняє укр. статтю від решти). --Turzh 13:06, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Тож я і хочу почути думку Oys з цього приводу.--202.71.90.139 13:12, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Будь ласка, переробляйте, якщо можете зробити краще. Я подивився в commons, єдине зображення, що може підійти, Commons:Image:Peregrine falcon (PSF).png, але воно також чорно-біле, кольорових сапсанів у позі, що дає можливість розглядіти основні риси, там немає. Пошукайте, може знайдете. А надписи перенести на нову основу не важко.--Oys 20:35, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти
Наприклад, новий варіант: Зображення:Peregrine falcon scheme.svg--Oys 23:21, 10 травня 2008 (UTC) - Не відображається, див. Зображення:Peregrine falcon scheme.jpg--Oys 23:30, 10 травня 2008 (UTC)Відповісти

князь Олег[ред. код]

Розділ Соколине полювання:

На території сучасної України, у Київські Русі, соколине полювання стало популярним десь на рубежі 8-9 століть, ймовірно завдяки тюркомовним кочівникам[56], що населяли територію Дикого Степу. У 11 столітті київський князь Олег влаштував у себе на подвір'ї соколиний двір, де займався розведенням птахів для полювання[58].

Посилання 58 називає якогось київського князя Олега XI століття. Може це помилка IX століття, бо я щось не пригадую київських князів з іменем Олег у 11 столітті. Підскажіть, будь-ласка.--202.71.90.139 13:11, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

У 11 столітті не було Великого князя Київського з іменем Олег. У статті журналу «Вокруг света» 1981 р. написано «князь Олег в IX веке держал в Киеве соколиный двор» (мабуть джерело) - але, здається, це тільки легенда - в літописах по це нічого не сказано. --Tigga 07:27, 12 травня 2008 (UTC)Відповісти

Пропозиції структури статті «Сапсан»[ред. код]

Пропоную наступну структуру статті, і прошу висловитись усіх охочих з приводу (--Turzh 11:23, 9 травня 2008 (UTC)):Відповісти

  1. лл
    1. дддд


Не зрозумів про що мова --AS 17:39, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти
Та я ж не можу так швидко написати )
по-перше значно скоротити обсяг інформації до плана статті
сам план (структура статті):
  1. Назва
  2. Ареали розповсюдження
    1. Сапсан у світі
    2. Сапсан в Україні
  3. Опис зовнішнього виду і поведінки сапсана
    1. Зовнішній вид і голос
    2. Гніздування
    3. Розмноження і догляд за потомством
    4. Полювання та живлення
  4. Класифікація
    1. Еволюція і систематичне положення
    2. Підвиди сапсана
  5. Екологія та охорона
  6. Сапсан у світовій культурі
    1. Сапсан у міфології та історичні відомості про сапсана
    2. Соколине полювання
    3. Образ сапсана-сокола в українській культурі
    4. Сапсан (сокіл) у сучасній мас-культурі
  7. Виноски
  8. Джерела, посилання та література
--Turzh 17:40, 9 травня 2008 (UTC))Відповісти

Відповідь на пропозицію по структурі:

  • Щодо пункта "ареали розповсюдження" - вважаю, що не слід об'єднувати розділ про Україну і розділ про ареал. Тобто, якщо є бажання, можна згадати у статті про ареал, але деталі щодо України стосуються екології, охорони, підвидів, і повинні йти після відповідних розділів. Можна або розбити розділ на невеликі частини і додати до відповідних підрозділів в кінці кожного з них, або створити окремий розділ і поставити його більш-менш в кінці статті, як це було зроблено. Останнє на мій погляд краще, бо дозволяє поставити карту.
  • Ставити "зовнішній вид" на початку - більш-менш традиційна структура подібних статей, загалом в порядку важливості розділів. Тому не хотілося би змінювати без особливих причин. А потім слід поставити назву і ареал, як наступні найважливіші характеристики. Ареал і місця гніздування також має санс тримати разом, хоча тут те має великої різниці, можна і так як запропоновано.
  • "Полювання та живлення" - тавтологія, достатньо просто "живлення", як більш загальний термін.
  • "Сапсан у міфології та історичні відомості про сапсана" - занадто довга назва.
  • Охорону можна винести в окремий розділ, як зпропоновано, хоча я в цього не робив все ж таки це також взаємодія з людиною, щонайменш ці розділи повинні йти один за одним.
  • Чи є сенс розписувати про сокола замість сапсана в сучасній культурі. В історичній зрозуміло - це один і той же птах, але зараз це не зовсім так, може перенести до статті про сокола?
  • Пропонується створити виноски в статті? І що там буде? Бо зараз виносок немає, є лише розділ посилань на джерела (різниця в тому, що виноски - це детальніше пояснення словами автора, на відміну від посилань на джерела, де наводиться лише джерело без коментарів автора). Тобто перейменовувати "посилання" на "виноски" не можна, можна на "джерела", якщо бажаєте.
  • І в розділі зовнішніх посилань та літератури джерел не має бути, всі вони повинні бути згадані по мірі використання в тексті заради кращої веріфікованості, цей розділ призначений не для списка джерел, а для списка місць, де можна починати щось додатково, що найчастіше не одне й теж.

Загалом я вважаю створеною мною структуру достатньо доброю, але згоде і на зміни з врахуванням наведених аргументів.--Oys 18:22, 9 травня 2008 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 22:21, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 2[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 22:21, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 3[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 22:21, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 4[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 22:24, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 5[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 22:24, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 6[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 22:24, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти