Обговорення:Свидник (округ)

Стаття Свидник (округ) є частиною Вікіпроєкту «Адміністративні одиниці країн світу», який покликаний покращувати всі сторінки, що присвячені географічній тематиці. Якщо ви бажаєте покращити вміст Вікіпедії з цієї теми, будь ласка, приєднайтеся до проєкту. Щиро запрошуємо всіх зацікавлених осіб.

Jakščo ne podobajeťsja kompromisna formula: rusynskoho abo ukrajinskoho pochodžeňňa, to jakyj sens robyty z rusyniv- ukrajinciv, jakščo vony sami cjoho ne chočuť? Ukrajina prohrala informacijnu vijnu v Slovaččyni v 90-ych rokach a tut chtos u wiki vyrišyv napysaty inakše, jak je reaľnyj stan sprav. Ja miž nymy žyvu i ja znaju, jak perevažna biľšisť z nych nenavadyť use ukrajinske (krim piseň, deševoji jiži ta paľnoho z Ukrajiny). To jakyj sens z cjoho, ščob takych kolobkiv vvažaty svojimy? Stane krašče na duši? Maju ideju: spytajte Mikloša i Dzuryndu, čomu pered perepysom poserednyctvom telebačeňňa ahituvaly za te, ščob ľudy holosylysja za rusyniv (vy tam navybyraly sobi perunovych poradnykiv :-). A šče pytaňňačko do tych, chto tut rusyniv Slovaččyny (vony sobi nacionaľnisť mohly vybraty i ukrajinsjku, ale čomus cjoho ne zrobyly) zapysuje avtomatyčno ukrajincjamy: porušuvaly Mikloš z Dzuryndoju interesy Ukrajiny, koly ahituvaly za rusyniv? Ďakuju za vyčerpni vidpovidi.--Kamenarius (обговорення) 20:32, 29 жовтня 2020 (UTC)

Jakych imovirno ne bude. ščo porobyš --Л. Панасюк (обговорення) 21:06, 29 жовтня 2020 (UTC)

 Вы я бачу темні і думаєте що інші також, те що Роми греко католики пишуться словаками це одне а те що з триста сіл більшість записались словаками хоча в мадярських перем чаз 19 століття всі вони були русинськими, масово записались в словаків майже всі в кошицькому округу,  немало і в Пряшівському так що не приплітайте ромів. Було триста з лишком сіл. На рахунок бачванських це переселенці з Закарпаття просто до їхнього діалекту домішалось багато південної слов'янського тому вважати що цей гібрид якась окрема мова це політичний проект. В польщі багато в русини записалось з лемків? На всіх картах східно словацькі діалекти реко католиків та православних визнаються українськими. Так що в українській вікі все буде узгоджувати ь з України ькоб науковою думкою а не з політичними інсинуаціями словаків.

jakščo ja temnyj, davaj konkretniše, kotre moje tverdžeňňa brechlyve? Bo mišaješ uže jabluka z hrušamy. Ja v cjomu okruzi narodyvsja i prožyv ne odyn rik, ale ce ne označaje, ščo tam tak samo jak u pivničnij Lemkivščyni z 2 kiľkadennymy respublikamy u Fľorynci ta Komanči a miž nymy Tylavska schizma, pro jaki ja ne zbyrajusja tut pysaty. Jakščo ne vmiješ spryjmaty napysanyj text, inšu dumku, arhumenty operti na fakty, naviť sprobu kompromisu, to potim ce pytaňňa ne do mene (i ne buď romantyk, ščo polityčni rusyny buduť proťahom 10 rokiv pysaty do ukrajinsjkoji wiki a šče ukrajinsjkoju movoju, vony ukrajinski realiji majuť hlyboko znaješ de).

• De konkretno moje tverdžeňňa, ščo romy same hrekokatolyky? Zroby terenne doslidžeňňa, porozmovľaj z popamy i diznaješsja ne take, ščo romy možuť buty hrekokatolykamy, ale j te, ščo vony možuť buty pravoslavnymy, možu navesty ne odyn pryklad. Vony možuť buty i rymokatolykamy i vzahali bajduži do jakoji-nebuď viry. Jichňu prynaležnisť z perepysiv nemožna prosto vyčytaty, ale budučy na misci možna bahato čoho zjasuvaty. Napr. na pytaňňa: otče, koho biľše v seli, hrekokatolykiv abo pravoslavnych? Vidpoviď: «ta vece tych, do kotrych piduť cygane». Kiľkisť cyhan u dekotrych selach uže je serjoznym pytaňňam bezpeky, tomu vynykajuť dopomižni viddily miliciji z cyhan, ščob pryborkaty kryminaľni elementy, tzv. romske občianske hliadky. A te, ščo cyhane ne pyšuť sobi pry perepysi svoju nacionaľnisť, oficijno narodnosť romska, je problema i deržava vyhadala termin tzv. marhinalizovani romski hromady- slov. marginalizovane romske komunity, podyvysj statystyčni dani u seli Кружльова. Ja ne peršyj vyťahuvav temu cyhan tut, ty peršyj tut arhumentuješ sefardamy (same v cjomu okruzi dorečno), i ja perekonanyj, jakščo uže pysaty, to pro te, ščo na Lemkivščyni je, a ne pro te, ščo tobi prysnylosja. A jakščo hadaješ, ščo ce ne tema, to vidkryju tobi sekretyk: miž 2 slovacjkymy selamy Zbudske Dlhe i Hrabovec je velyke stychijne poseleňaňa cyhan, ale slovaky sobi do sela za 100 rokiv ne pustyly ni odnoho cyhana. U viddaleniše lemkivske selo Berestiv n/Labircem pustyly, počekaju na perepys i poimenno rozkažu, chto v seli avtochton a chto ni (ja na vidminu vid tebe znaju pity do takoji konkretyky :-).
• ne 300 z lyškom a točniše 311. Cyfra vid doslidnyka ukrajinskych hovoriv schidnoji Slovaččyny. Reštu rečeňňa ne zrozumiv, sjaď normaľno za komp, poprobuj dychaty spokijno a tak berysja za pysaňňa.
• za mojimy sposterežeňňamy menšisť lemkiv vvažaje sebe okremoju nacijeju (pryblyzno vid Barwinok-Krosno /Tylawska schizma/ na zachid, značyť, skoriše ti, jaki z toho rehionu, de dominuvala pravoslavna cerkva), ja je v kontakti najčastiše z takymy, jaki pro svoje etnične pochodžeňňa znajuť tak samo, jak ja a na chrestach majuť z 1988 roku zhadku ne pro chreščeňňa Rusi, ale Rusi-Ukrajiny.
• pro bačvanskych rusyniv. Zvidky jich predky pryšly, ce znajuť vony sami, ne rozpovidaj za nych, jakščo z nymy ne hovoryv a berešsja "recenzuvaty" mnoju napysane. Ja ne sperečajusja, ščo chtosj z jich predkiv ne iz Zakarpaťťa, čuv naviť pro Ternopiľščynu i pro peršu chvyľu z pivničnoji Lemkivščyny, ale bez dokaziv tut ne pyšu. Bo napiv vyhadani, napiv zahaľni tverdžeňňa, ce jak mordorsjka propahanda. Ja naviv konkretne selo Zemplynsjka Teplycja, v obhovorenni desj nazvav jich biľše tych sil, ale ščo najcikaviše: sydyť u mene vdoma čolovik z Ruskoho Kerestura, znaju joho prizvyšče, znaju, ščo častyna jich predkiv pochodyť iz Zemplynskoji Teplyci, dyvľusja spysok naseleňňa Zemplynskoji Teplyci z kincja 18 stoliťťa i ščo tam je? Lemkivsjka mahija: take same prizvyšče, lyše inakše po uhorsky zapysane (ce riznycja miž namy, ja možu dovesty na konkretnych prykladach usi svoji tverdžeňňa a ty lyše jak stalinsjkyj recenzent, dokazu žodnoho i prosto: bude tak, jak kažu ja:-). A jakščo vony mihranty iz Zakarpaťťa, to čomu osnovoju jichňoji movy (ja pro slovnykovyj fond) je schidnoslovacjki dialekty SLOVACJKOJI MOVY + paru ukrajinskych sliv? Ja pro domišky pivdennoslovjaskych mov ne sperečajusja, bo ce pryrodňo, jakščo tam žyvuť dovho. Ce charakterne i dľa etničnych slovakiv u Kovačici, ščo jichňa slovacjka archajična i za majže 300 rokiv zapozyčyla jakisj slova. Čyja propahanda ne dozvoľaje vyznaty očevydni fakty, ščo osnovoju jichňoji mikromovy ne je ukrajinsjki dialekty? Šče pojasnyj, čyj proekt jichňa mova, jakščo pyšuť majže tak samo, jak hovorjať a tak hovorjať majže usi ETNIČNI SLOVAKY u schidnij Slovaččyni. Ta ne pyšy uže bludy a vizjmyjsa i posluchaj oryhinal. Jakščo ty zmalku volodiješ viľno 2ma movamy, ja ž tebe ne stanu povčaty pro te, ščo ce z točnisťu do navpaky (bo pro substrat movy bačvanskych rusyniv ty meni pyšeš ščosj inše). Ja schidnoslovacjki dialekty slovacjkoji movy znaju z rannoho dytystva, bo vony kontaktujuť z ukrajinskymy dialektamy na Lemkivščyni :-) I zadumajska nad tym, jake pysjmo by maly panonski rusyny, jakby jim movu ne kodyfikuvaly hrekokatolycjki svjaščennyky. I vychodyť, čyj proekt jichňa mova :-)
• pro tverdžeňňa "східно словацькі діалекти реко католиків та православних визнаються українськими" trochy zhodom, ale sam pobačyš, ščo v temi ty ne doma, ale berešsja recenzuvaty. 1.східно словацькі діалекти jakoji movy? Bo vidrizňajemo schidnoslovacjki dialekty slovacjkoji movy, abo ukrajinsjki dialekty schidnoji Slovaččyny, jaki možna šče nazvaty pivdennolemkivski dialekty. Hrekokatolyky abo pravoslavni Slovaččyny sjohodni ne rozmovľajuť odnoju movoju, perevažna biľšisť je uže slovakizovana, peredusim u mistach ta na pivdni, napr. Mychajlivskyj i Trebišivskyj okruh, tomu ZAVŽDY namahajusja spyratysja na dani. I kľučovymy je vsi try katehoriji, jaki navodžu: nacionaľnisť, ridna mova ta relihija. Tiľky vrachovujučy usi try katehoriji možeš maty jaku-taku ujavu pro kožne selo abo misto. A čomu slovakizovani na pivdni Zemplyna? Ta bo tam stanovľať menšisť, projdyjsa po usich selach i zjasuješ, ščo v perevažnij biľšosti tych sil, de je choč hrekokatolycjka cerkva, je šče inši chramy, spokijno i 3-4 chramy. Ce označaje, ščo hrekokatolyky abo pravoslavni tam ne sami. To ty naľipyv tu svoju super nazvu pidkatehoriji Ukrajino-rusynski hromady u Mychajlivskomu okruzi? Jak katehoryst i recenzent zrobyv pidkatehoriju i ničoho do neji ne dav. Ja zaraz dyvľusja najextenzyvnišu kartu Lemkivščyny, mirylo 1:325.000 a tam ni odnoho lemkivskoho naselenoho punktu v Mychajlivskomu okruzi, a znaješ čomu? Bo vony tam povtikaly i rozčynylysja, značyť asymiľuvalysja v typično slovacjkomovnomu seredovyšči, ale okremu relihiju jim dozvolyly ... Trebišivskyj okruh šče krašče pokazav, ščo pyšeš skoriše, jak dumaješ: čudova i dorečna u cjomu okruzi katehorija Україно-русинські громади maje až odne selo: Стреда-над-Бодроґом, dyvľusja i ščo baču: 0,04 vidsotka rusyniv i 0,04 vidsotka ukrajinciv z 2402 osib. Hromada, ce vony dvoje? Bojkivska mahija :-)
• BONUS: kartu Lemkivščyny, mirylo 1:325.000 očevydno kreslyly taki experty jak ty, vid stola i za kordonom, ne budučy nikoly na misci. Ne znaju, čy tych avtoriv pryrivňaty do lorda Kurzona abo stalinistiv: nakreslyly kartu tak, jak jim spodobalosj i vychodyť, ščo reaľno zmišane selo abo vzahali slovacjke na karti zakresleno lemkivskym, napr. Papyn, Okruhle (ja ne pro Šapynec), Pakostiv (ja ne pro Ruski Petrivci), Adzidzivci. A dolyna Ondavy jak pjasť na oko: taki sela, jak Turany, Breznica ta Chotča (Hoča) zhidno z archivnymy dokumentamy u 16 stolitti buly abo slovacjki, abo poľski čy slovacjko-poľski. Chotča pizniše zminyla charakter na zmišanyj. A jakščo je tak, ja na ce ne zabuvaju i zhaduju ta vyznaju, dyvysja, ščo pyšu: Село має змішаний мовний та релігійний характер та два цвитнарі, у кожній з частин по одному. Дані з обох цвитнарів свідчать про те, що село зазнало сильний іміграційний потік з північної Лемківщини. Može tež slovacjkyj moskvofiľskyj naratyv? Ti avtory karty todi zrobyly dobre abo pohanno, jakščo teper dovodyťsja rytysja u archivnych dokumentach i pidtverdžuvaty ce, abo sprostuvaty? Može jakesj nove vidkryťťa, moľfarskyj pryncyp, stvoryly lemkivsjke selo z ničoho, jak ty ukrajinsko-rusynsku hromadu až z 2 i to odyn ne haňbyťsja nazvatysja ukrajincem a druhyj kolobok, proponuju perejmenuvaty pidkatehoriju na «čudova kompanija», može Zelenskyj narešti počne zajmatysja tym, ščo jomu pidchodyť krašče i bude novyj fiľm  :-)

Українська вікі

Переважна більшість греко католицьких парафій Словаччини записались в словаки то з вашої логіки виходить що не потрібно їх записувати в розділ Україно - русинські громади. Щоб довго не говорити рекомендую знайти в українській вікі статі Русини. І там є серед всього іншого визначення політичного русинства. На Кубані в Росії теж пропагують що ви ніякі не українці ви казакі, кубанцы ваш язык не украинский а балачка. Так що запамятайте ви знаходитись в українській вікі і словацьких політичних нарративів у вигляді політичного русинства тут не буде. VEPS1978 (обговорення) 05:10, 5 листопада 2020 (UTC)

Переважна більшість греко католицьких парафій Словаччини записались в словаки- chto i de, buďte konkretnyj, jak može parafija zapysatysj v slovaky? Cikavyť technična storinka cjoho slovnoho vykrutasa. Jak, perejduť na inšu movu bohoslužiňňa? Ja pry vsich selach pivdennoji Lemkivščyny z 2010 roku naviv konkretni fakty iz perepysu naseleňňa (jaki u 90-y vidsotkach vzahali ne buly todi u slovacjkij wiki), okremo po vsich kľučovych nacionaľnosťach, to ce jakyj naratyv? Slovacjkyj ta moskvofiľskyj? Take ofenzyvne tverdžeňňa pro mene sobi šče nichto ne dozvolyv, pane smilyvyj. Šče raz movoju faktiv a ne emocij: Perepys 2011: 206 871 hrekokatolykiv (možna skazaty biľš-menš ukrajinskyj henofond, jakčo ne dyvytysj na problemy zmišanych simej po heneraciji). 49 133 pravoslavnych (perevažna biľšisť, ale minus etnični rosijany, bolhary, serby). Ce može buty desj 230.000-240.000 razom + komuňaky ta atejisty, jaki zreklysja viry. 85 vidsotkiv prizvyšč pivdennoji Lemkivščyny typični ukrajinski, podibnyj pokaznyk po pivničnij Lemkivščyni, napevno znajete, jakoho avtora maju na uvazi. Ce objektyvnyj faktor, podibnyj do toho, jak kolyšnij ministr vnutrišnich sprav Palko skazav: cyhana identyfikuju tak, ščo na ňoho podyvľusja i baču (ce možna vhadaty tak na 95 vidsotkiv a potim bačymo: oficijno cyhan pid 100.000 a reaľno u kiľka raziv biľše). A teper subjetyvnyj faktor, chto sebe de vidnosyť. Nacionaľnisť: 33 482 rusyniv zrobylo svij vybir, tak samo jak 7 430 ukrajinciv. Ridna mova: rusynsjka- 55 469, ukrajinsjka- 5 689. Jake vidnošeňňa do jichňoho vyboru maje staťťa Rusyny v ukrajinskij wiki? Te, ščo isnuje taka staťťa, označaje, ščo dani z perepysu naseleňňa susidňoji deržavy ne FAKTY? Jakščo uže tak pryskiplyvo bratysja za statti pro pivdennu Lemkivščynu, vidkryjte, buď laska, choč raz hazetu «Nove žyťťa» a tam je nazva orhanizaciji: SR-US, i oce R-U tam vykorystovujeťsja jak pryrodnij endoetnonim, može napyšete jim pysjmo tež v takomu povčaľnomu toni? Čytav šče pro poňaťťa "rusyn ukrajinsjkoho sprjamuvaňňa", ale nikoly realňo pro ce ne čuv. Ščo torkajeťsja oficijnych danych, tam je kľučova tendencija, jak cyfry rostuť abo padajuť. Na vidminu vid ukrajinsjkoji jurysdykciji, u Slovaččyni nichto ne bojiťsja robyty perepysiv :-) I v nastupnomu slovacjkomu perepysi bude možna napysaty dvi nacionaľnosti dľa tych, chto iz nacionaľno zmišanych šľubiv. Znov slovacjkyj naratyv? Ja do termina hromady stavľusja skeptyčno, bo do toho, jak v ukrajinskij jurysdykcyji vynykly OTH, slovacjki sela hromadamy ne buly? Je zakon o obecnom zriadeni, vin maje poňaťťa obec u šyršomu rozumiňňi ta vužčomu rozuminni- selo. U šyršomu rozuminni ce selo + misto, tam pidchodyť termin naselenyj punkt. Sorry, mojich 60+ perekladnych ta tlumačnych slovnykiv nijak ne dajuť rezuľtat hromada. Cerkovna, hrekokatolycjka, pravoslavna, može buty. Adminreforma miscevoho samovrjaduvaňňa hotujeťsja biľše niž 20 rokiv i može pisľa neji možna bude dumaty pro hromady, v zaležnosti vid toho, ščo z adminreformy vyjde. Tam proponuju zalyšyty termin Lemkivščyna, podyviťjsa u Stropkivskyj, Humensjkyj ta Medžylabirskyj okruh (same taki terminy vykorystovuje ukrajinska presa Slovaččyny a ne te, ščo vy tut uzjalysja vvažaty svjatym: nasampered okres, potim rajon ... može tež slovacjki naratyvy), jaki formuľaciji tam vid mene. Rusynstvo odna rič a fakty inša. A teper kľučove, pyšemo fakty, tobto pravdu, bez ohľadu na te, čy ce komusj podobajeťsja, abo pyšemo bludy na posyleňňa serc jak Senkevyč?--Kamenarius (обговорення) 22:00, 5 листопада 2020 (UTC)

Політичне русинство

Я сам з польської лемківщини і добре знаю як там попрацювали москвофіли що потомки декотрих выселених в Галичину досі мріють за Російською імперією. Всі мы русины але з огляду на те що нас постійно через близькість назв змішували з росіянами тому прибрали на певний час назву Українці можливо колись до неї повернемося але на даний час це тільки сприяє розколу. Тим більше що в етнографії немає такої субгрупи русини є бойки, лемки, гуцули які колись теж писались русинами. Тому в першу чергу українці, потім русини, подоляки, поліщуки покутяни слобожани і тому подібне. А те що почали писати з 90 их років в інших викіпедіях, це не науково а політично хай тішаться, а мы з вами находим ось в українській вікі. Наприклад в польській словацькій та інших мовах побутує назва жиди в інших євреї то з вашої логіки це теж різні народи, при тому сама нація євреїв ділиться на різні субгрупи сефарди лахлухи які набагатосильніше відрізняються один від одного чим лемки від кубанця. Але всі вони належать до однієї єврейської нації. А в Словаччині ці політичні русини навіть себе ненавидять і записуються масово словаками. Запутались завдяки москвофільським священикам та словакам у трьох соснах бо темні на рівні 19 століття. В Німеччині нижньонімецькі і верхньонімецькі діалекти відрізняються ще більше але все це німці.Тому словацькі наративи на рахунок політичного русинства хай залишаються в словацькій вікі так само як російські на рахунок кубанців в російській. А в українській вікі не буде процвітання всіляких політичних русинів, новоросів кубанців та інших політичних не наукових інсинуацій. VEPS1978 (обговорення) 05:26, 5 листопада 2020 (UTC)

А в Словаччині ці політичні русини навіть себе ненавидять і записуються масово словаками. žyvete v inšomu sviti jak ja, bo tendencija u Slovaččyni taka, ščo kiľkisť rusyniv i tych chto vvažaje rusynsku movu ridnoju, z kožnym perepysom naseleňňa roste a kiľkisť ukrajinciv + tych chto vvažaje ukrajinsku movu ridnoju skoročujeťsja. I te popry te, ščo mihracija z Ukrajiny roste i v 90-ych rokach povernulasja ostaňňa chvyľa reoptantiv, jakych predky pisľa 2. svitovoji vijny poviryly v sovjetsjkyj raj (tobto vony v časi optaciji napevno vvažalysja v perevažnij miri ukrajincjamy, ale dyvľačysj na perepys, zdajeťsja u raju prozrily). A poňaťťa політичні русини- to majete na uvazi oficijno vyznanu nacionaľnu menšynu u Slovaččyni? I šče takyj sekretyk: pid slovakamy v lemkivsjkych selach je často zamaskovani cyhany. Nu jak potim, vychodyť, ščo to cyhany iz Zakarpaťťa mihrujuť? Meni pro dialekty ta nariččja ne rozkazujte, ja viľno volodiju 3-ma iz 7 hovoriv pivdennolemkivskych dialektiv i znaju jich tak symuĺuvaty, ščo biľa Ždyni i biľa Komanči mene vvažajuť svojim (ja ce ne vypadkovo pidibrav :-). Šče podyviťsja formuľaciji u statti Воронівський округ bez toho poňaťťa Ukrajino- rusynsjkoho, bo z ohľadu na cyfry u statti, tobto fakty vychodyť jakosj ne tak, jak je, a emotyvno, zeleno, stalinsky (same Stalin jich ne vyznavav :-)... abo podibno, jak pro panonskych rusyniv. Proponuju do uvahy arhumenty na storinci Обговорення:Бачвансько-русинська мова, Обговорення:Руський Керестур, Земплінска Тепліца. Stavľu pytaňňa: v ukrajinsjkij wiki arhumenty avtochtona z Lemkivščyny pro statti z Lemkivščyny (v tomu čysli opyrajučysj na fakty) pryjmajuťsja i rozhľadajuťsja abo ni?

Господи Боже мій! Які в дідька русини? Та в русинських селах у Словаччині по-"русинськи говорять" ті хто за 40. В Собранецькому районі купа русинів - і всі вони зараз в розпачі - бо бензину в Украйні взяти не можуть. От і все русинство --Л. Панасюк (обговорення) 21:15, 6 листопада 2020 (UTC)

benzyn uže dovše ne duže vyhidno vozyty. Ale za ostannij rik-dva sposterihav tendenciju, ščo perekonani rusyny meni jduť rozkazuvaty, jakyj Ľviv harnyj. A meni smišno, kažu dyviťsja: banderivci znaly zbuduvaty abo rekonstrujuvaty take harne misto a vaši komuňaky u vsich parlamentach u hluchi sela do sych pir vodoprovid i kanalizaciju ne zbuduvaly (reaľno vsja dolyna biľa Staryny). Durnišym brakuje u ľvivskych muzejach infa pro te, ščo ce zbuduvav poľskyj koroľ. Kažu pro vypadky navpaky u Poľšči, napr. Sjanik i staryj ruskyj grod, jakyj zbuduvaly šče Rjurykovyči i analohični vypadky. Pid tyskom arhumentiv ne chočuť dali hovoryty abo pytajuť: a jak ty znaješ? Ja kažu, ja buv ne raz i tam i tam, bo rehionom cikavľusja. I ja tam buv šče todi, koly fronty na chlib buly i hrečku jiv 3 razy na deň a ty lyše nedavno pročytav, ščo vona korysna :-) A jak hrupa 20 ľudej mala 2 providnykiv, ja sam mav tež dvoch a vony meni tak doľary pomiňaly, ščo rešta ne chotila viryty, ščo je takyj kurs :-) A potim obovjazkovo mova jde pro popuľarnu temu banderivciv ta nacionalistiv. Pytaju, povaľaly abo rozvalyly nadhrobni plyty mertvym voroham? Movčať. I todi pojasňuju: v susidnij pivničnij Lemkivščyni pid čas vijny tež cjoho ne robyly, ale znaly na 100 vidsotkiv, ščo voroh bude čipaty jichni mohyly, tomu jich majže zavždy zaminuvaly i ce dalo rezuľtaty. Pytaju, dobre zrobyly? Kaže: tak. :-) A dyvysj, vorohy nepovčylysja do sych pir. Tož stavľu jim pytaňňa, kotra storona todi reaľno ľudy? Šče pamjataju cukerky vozyly na kilohramy, odyn nenažerlyvyj spivklasnyk povnyj kufer Volhy vozyv tut. I ne mih zrozumity ďaďka, na jakoho ďiďka viz v Ukrajinu povnyj kufer mychajlivsjkoho pyva "Stary prameň", bo teperišnij českyj prezydent na vizyti Slovaččyny skazav, ščo ce pyvo zdrazu druhe pisľa moču :-). Moskvofiľska ne tiľky pravoslavna cerkva, ale i hrekokatolycjka, pered perepysom ahituvaly za rusyniv, aktyvisty tym chyzujuťsja do sych pir u naukovych robotach. A rešta hrekokatolycjkych svjaščennykiv za slovakizaciju služby božoji, sam u misti na vlasni oči bačyv, jak šef slovacjkoho zboru perekryčav žinočku, jaka počala spivaty cerkovnoslovjanskoju. Jak prochodyť verbovka do zboriv: mlady pan, a vy spievate? Jak sobi vypju, ta hej (maly neostorožnisť pytaty pidkutoho :-) A nedavno pytaju trenuvanoho borcja iz najschidnišoji častyny Lemkivščyny: kažuť, tam u vas na zabavach duže bjuťsja. A vin: jak jem nemav rozbytyj nis, any neznam, že m byv na zabavi :-) Teper pro pryhody ta lehendy kontrabandystiv na kordoni kruťať fiľmy, niby dykyj schid, ale reaľno v 90-tych čolovik podzvonyv u slovacjke radio i kaže movoju oryhinalu: Chotív bym datý zahráty, šýtkym svijím kamarátom prevadzačom (kontrabandystam žyvych ľudej, vony todi vvažalysja duže krutymy). Zahrájte jím: Nás ňedogóňat :-) Ale z movoju ne až tak strašno tam, de molodi zalyšylysja, bo duže intensyvna emihracija. A jak narikajuť, to pytaju: čomu todi 60 rokiv vybyrajete ľivakiv? Ja jim zavždy kažu: jakščo rusyny i tam i tam i tam, to čomu ne majuť odnu movu? A potim troľu: bo jakščo na ukrajinskyj substrat daty slovacjkyj abo poľskyj superstrat, to ce ne može daty odyn rezuľtat. A čy vojvodynskych rusyniv čuly? Tam uže trollinh vyščoho rivňa (jakže tak, rusyny vony, čy ne rusyny :-) Ta vsi rusyny Slovaččyny znajuť vidriznyty svoju movu vid dialektiv biľšosti, tobto schidnoslovacjkych dialektiv slovacjkoji movy. Vony vsi ci slovacjki dialekty znajuť krašče, niž ukrajinci ukrajinsku v Ukrajini. Ale ja tut ne avorytet. Todi dobre, chaj ukrajinska wiki pytaje slovakiv u slovacjkij wiki, čy panonski rusyny majuť v osnovi schidnoslovacjki dialekty slovacjkoji movy. Abo je dosyť syľna kafedra slovacjkoji movy u Prjašivsjkomu universyteti, chaj vam skažuť objektyvno :-) Schidna Slovaččyna maje šče odnu anomaliju: goraly choč je nosiji malopoľskych dialektiv poľskoji movy, ale v perevažnij biľšosti vvažajuť sami sebe slovakamy. Uže značnyj čas i ne chotily popadaty pid poľsku jurysdykciju pid čas vijny i obminu terytorijamy. Berežiť sebe u toj trudnyj čas ta bažaju Vam tvorčych uspichiv!--Kamenarius (обговорення) 00:14, 7 листопада 2020 (UTC)

Дякую. І Вам того ж. Щодо церковної юрисдикції - зараз моя родина в скрутному ставі - нема де до церкви сходити. До корони їздив в Ужгород на неділю - служба Божа в своїй церкві. Але ж не кожну неділю їздитимеш. То потрохи ходили в Собранцях до православної церкви. Ніби нічого хоча трохи й не так як у нас служиться. А то раз вирішив і своїй родині за здоровля службу попросити. Чергову цидулку за здоровля дав вже коли війна почалася. Відслужив священик (із молитвами про припинення в Україні громадянської війни) - а по службі матущка менів каже - я понимаю рускую. Мене як мордярою об асфальт од такого прийому. Так що зараз я службу Божу дивлюся по комп'.теру. --Л. Панасюк (обговорення) 06:27, 7 листопада 2020 (UTC)

Choč Sobranci to ne Lemkivščyna (kiľka sil 5-7 u pivnično schidnomu kuti okruhu, zdajeťsja, ščo dekotri uže movno asymiľovani, bo z odnoho z nych meni chlopec kaže: u nas baby sa modlia dakedy cirkevnoslovansky), ale jakosj duže bahato popiv zaraz majuť ukrajinski imena i prizvyšča. Ce abo reoptanty abo prosto pryjšly. Ne je spysok popiv vorožoji cerkvy na myrotvorci? Ja b sam duže rado podyvyvsja, čy ti popy v Slovaččyni z Ukrajiny služyly pered tym u sekti abo satanati (ne važko zdohadatysja na osnovi toho, ščo i jak hovorjať, i skiľky mov mišajuť v odnij propovidi :-) Ce pytaňňa nacbezpeky, duchovnyj front maje maty dodanu vartisť dľa vsich /spysok/, a choč i perejšov do PCU, u spysku maje buty iz velykym napysom: pokajavsja :-) Nu i jak navčaly popiv pisľa zaborony hrekokatolcjkoji cerkvy: zibraly virnych ta ochočych, navčyly vse za 6 tyžniv. A potim znajoma meni kaže: pip tot mij susid šofer, ščo tak maťukavsja! Značyť peredumovy dobri. Ale je miž nymy i cilkom fajni ekzorcysty :-) Kiľka rokiv nazad robľu fotohrafiji na Lemkivskij vatri, pokazuju znajomym, jak u peršomu rjadi syďať sami popy v čornomu i komentuju, jaki vsi tovsti. A koleha kaže: pip chudyj, lem kiď chvoryj :-) Ja by na Vašomu misci ne perežyvav, Boh odyn, v našij rodyni je virujuči usich velykych cerkov, raz za kiľka rokiv vychodyť pascha na odyn deň za oboma kalendarjamy, my pryjšly na perechresťa i kožen pišov do svojeji cerkvy i z košykom. Budučy studentom dovodylosja vybyraty, de korotše: u rymokatolykiv raz-dva, u hrekokatolykiv trochy dovše a u pravoslavnych "tak dovho treba stojati, že až odpasti treba" (kaže sam člen rodyny, ščo pravoslavnyj :-). Dyvľačysj po selach Lemkivščyny, ščo de je, tam de dominuje pravoslavna cerkva, tam biľšyj upadok i selo vymyraje SKORIŠE. Pisľa revoľuciji cerkvy povertaly hrekokatolycjkij cerkvi i vona pravoslavnych ne chotila puskaty do nych. To vyrišyly postavyty novi, často menši. A odyn cygan kaže: My sobi postavyme svoju, ale ani pana Boha do neji ne pustyme!-)--Kamenarius (обговорення) 13:28, 7 листопада 2020 (UTC)