Обговорення користувача:A1/прохання (26.06.2010—27.06.2010)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: A1 у темі «прохання» 14 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повний архів: Обговорення користувача:A1/АвтоАрхів
Обговорення: Обговорення користувача:A1

прохання

[ред. код]

Андрію, вижу Ви уже троха вловили тотого нахнення на Дніпрі, тепер варта ним поділитися з вікі-громадою. Але давайте не збурювати її іншими й не дуж фаховими кроками. Ось подивіться, невже фаховий менеджер, себто, тутешній адміністратор має зразуж при неповному насиченні певної категорії - виплескувати з «мидниці» й корисні речі, та ще й на інших перехожих чи сусідів.

Невже Вам важко було, як адміністратору - звернутися до авторів тих тем й попрохати доповнити по кілька сторінок в Вами сумнівних категорій. Зрештою, в нас не так багато постійнопишучих авторів, й НЕСУМНІВАЮСЯ, БІЛЬШІСТЬ ПІШЛА БИ ВАМ НА ЗУСТРІЧ. Але Ви вчергове - зразу вдаєтеся до радикальних кроків - се дуж не фахова діяльність як менеджера. Поміркуйте! --Когутяк Зенко 08:03, 26 червня 2010 (UTC) Слава Україні! (агоооов, йду по сапу), а Ви тамка на межі, сильно не присікайтеся до тих грядок, а мо́ самі сапку візьмете... )Відповісти

Звернення до IgorT себе вичерпали, цей користувач вперто не хоче розуміти, що карлики - це ганебно. Більшість категорій саме його. --А1 09:50, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти
Ви не зрозуміли, Андрію, не до Ігоря треба звертатися в першу чергу, він лише систематизує (зрештою, ще більше й створює статей), а от турбувати треба людей комі такі теми близькі, але.... я мов «горохом об стінку» - кажу треба творити статті, а Ви, натомість, вперлися в тоту категоризацію й не бачите інших можливостей СПОНУКАТИ вікі-побратимів до творчого здобутку. Не файно се!! --Когутяк Зенко 10:04, 26 червня 2010 (UTC) От за годинку сотворив 3 статті Фабріціо Меоні, Ґраціано Россі, Еді Оріолі, невже би з Вас чи когось іншого «корона впала» учинити таке ж, га.....навзамін тотих вишукувань та суперечокВідповісти
Я не розуміюсь в мотогонщиках, навіщо ж я буду писати про них статті? Я просто не зможу зробити це фахово, так само як немузикант навряд чи зможе фахово розписати який-небудь музично-теоретичний термін. Втім якщо Ви створете кілька статей про мотогонщиків різних країн - це буде якнайліпшим доказом того, що категорія таки перспективна, і тоді мені нічого не залишиться як визнати свою неправоту щодо конкретної номінації --А1 10:11, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти
Андрію, гадаю Ви свідомі того, що більшість тутешніх дописувачів прийшли сюди не тільки вписати свої забаганки та зацікавлення, а впершу чергу вдосконалюють та розвивають свій інтелектуальний рівень, пізнаючи цікаве й не звідане ними та описуючи се. Я не можу назвати Вас великим фахівцем від церковних справ (не монах же й не єпископ Ви), але довіряю значній частині Ваших творінь в цьому напрямку, адже Ви саме завдяки сему проекту та Вашому бажанню вдосконалюватися й пізнавати підняли свій освітній рівень в цій галузі, те ж саме й в кожного з нас - інж́инерів, гірників, до́центів-про́центів, спуде́їв - навчіть Спонукати людину до творчих вчинків, а не звужуйте до інерційно-споглядаючих вчинків, які завше (з часом) перетворюються в повчально-менторські. Тому пізнавати світ ніколи не пізно, й противитися сему не варто, якщо не маєте бажання роверистів-мопедистів пізнати, маєте релігійні сайти (нє вєм навіщо то було виставляти?????) чи про щось інше - творіт! Андрію, нам треба акумулювати творчий потенціал, спонукаючими кроками, а не повчальними. Хоружівський свинопас ходив повчав щодо всиновлення сиріт, а на крадених мільйонах грошей та тисяч гектарів жодної дитини не всиновив (се вас не стосується, але для того щоби замислились, що людська натура доволі складна річ й не варта опускати руки та лише голосом спонукати). Йду з своєю сапою далі, а Ви????--Когутяк Зенко 10:36, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти
Для мене вікіпедія - це інструмент розповсюдження знань, а потім вже інструмент самовдосконалення. Звичайно, створюючи статті релігійної тематики я усвідомлюю, що в цій тематиці я не настільки вільно зорієнтований, як у музичній, тому готовий і до фахової критики і до пропозицій щодо вилучення. Щоправда, якщо Ви помітили, я створюю як статті, так і категорії в цих темах дуже обережно і лише тоді, коли напевно знаю, що вони не викличуть сумнівів щодо значимості чи доцільності. Добре би до такого роду самокритики привчити усіх вікіпедистів - саме в цьому я бачу запоруку подальшого розвитку вікіпедії в енциклопедичному, а не блогерському руслі. --А1 11:05, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти
Андрію, одна моя дитина коли займається навчанням на столі в неї царит «творчий хаос» (якби я не бився за покращенням ситуації), инша дитина повна протилежність (й ніколи не наголошував її про таку поведінку), як гадаєш до чого се я - помисли та прийди до адекватних_ констуктивних кроків з користю для вікі-товариства. Андрію, якось дуже сильно був прилучений до відродження та розвою «Товариства української мови ім. Т.Шевченка» та послідуючої «Просвіти» й мав згодом серйозну розмовку з зашкорублими «мовчанами», що заради спокійного життє́ намагалися суспільну величину та рух ввігнати в академічні шори, до чого се привело сам бачиш - не-до академічне, не-до суспільне все це перетворилося в фрік для виживаючих фізично, чи виживаючих з розуму, вуйців та вуйн, що перечеркнули всі суспільні надбання народу заради певних своїх амбіцій, а дехто й грошенят. Оглянись, ніколи не буде сей публічний проект академічним й ти се маєш усвідомити адже його мета зовсім инша, поміркуй, не завше траба йти за течією та слід використовувати наявні ресурси чи мументи для свого суспільства з користю, не хочеться мені щоби суспільно-важливу величину (якою користаються від спудеїв і журналістів до сивочолих вуйків) прогнули під амбіціями та самовихваляннями епістолярників. Зрештою, більше не варта тотої високої патетики, мо́ стрінемося, тогди й буде більш змістовніша розмова - дій фахово, яко менеджер важливого суспільного проекту, а не певної верстви епістолярних майстрів. Май на увазі, знання розповсюджуються коли ними діляться, а щоби мати чим ділитися треба весь час вдосконалюватися, а не загортати все в обгортки та вираховувати в кілько коробочок для тих знань взяти з собов. Успіхів! --Когутяк Зенко 12:57, 26 червня 2010 (UTC) Слава Україні!!!Відповісти
Не розділяю я Вашого песимізму, Зенко. Як то ніколи не буде? А чи вірили ми у кілька десятиліть тому, що Україна стане незалежною? А були герої, які в це вірили і в 1920-х і в 40-х і в 60-х і завдяки ним стала! А чи віримо ми, що Україна стане заможною? Мусимо вірити і працювати над тим, бо ніхто окрім нас не подбає про нашу неньку. Отак і я закликаю до віри у Вікіпедію. Певно вона не стане академічною по всій формі, як і Україна поки що не стала в повному сенсі слова незалежною, але мусимо про те дбати.
Подумайте якось при нагоді чим відрізняються знання від інформації. Нажаль у нас є любителі підмінювати знання інформацією, малозначущими фактами або й взагалі сторінками-пустишками, можливо через невміння, а можливо і через небажання знайти себе в чомусь більш корисному, і хтось мусить таким дописувачам-блоґерам показати, що не всякий внесок у Вікіпедію беззаперечно вітається. --А1 14:30, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти

Андрію, давайте розділимо мухи та котлети:

  • Котлета (вона є «вікі» в цьому випадку) повинна бути уже усталена одиниця, й наша мета тут лише надавати інформацію (наголошую - інформацію), аби ті хто її споживає мали що їсти. Наша участь полягає доглядати сю котлету - вчасно доповнюючи інгрідієнтами, слідкувати, аби була «свіжа» та інші фактори. Й найголовніше - чим більша буде ся котлета тим більше буде в неї споживачів. Окрім того поважаю й ваші наміри аби вона була смачною й за сим слід доглядати, але доглядати фахово - не викидуючи сю котлету лише через те, що хтось злагодив її по «київськи», а комусь хочеться її зробити по-польськему, а хтось грецький варіант учинив. Най буде те все - чим більше рецептурних принад тим смачніший стіл й наїдки. А от ще неготові напівфабрикати не варто викидувати, навіть якщо вони робляться якимось новачком - треба стати поряд й навчити його до-ладу робити.
  • А тепер щоди дивини блогерів. Наведу Вам примір. Якось учинився написати програмний для себе опус щодо Тараса Савчука. Тому потроху заповнив деякі сторінки-посилання. Й сам дивувався, ну навіщо мені було описувати таку сторінку Елмвуд Джаєнтс, кому воно здалосі в нашому без-бейсбольному суспільстві. Але от якоїсь, через місяць мій почтовий ящик дойняв оден чистокровний американець (як він вийшов на него, нє вєм...), довелося йому надати кілька сайтів канадійських аби він найшов те що йому цікаво (прізвище свого діда). Зрештою тепер для мене не дивина коли за 2-3 місяці доводиться комусь давати схожі поради по цій статті. А ось глипнувши сюди догнав чому мене домагаються. Так от Вам зустрічне питання - корисно се для укр-вікі чи ні, коли за чиєгось ідіотизму чи забаганки якогось блогера (як ви кажете) нашу вікі почитує люд з ружних світів (гадаю, Ви коли поколупаєте свої сторінки також схоже побачите). І в догонку тотих фактів - продовження історії тотої бейсбольної, для Вас не дивина що тепер в українських ВУЗах повно іноземних спудеїв, так й в нас є кілька (скоро 1000 набереться ружних) гіндусів, й малися хлопаки в нас дуростями, та якось ми з друзяками жартуючи мірялися реліквіями 90-х «бейсбольними битами», та стукнуло мені в голову покликати одного гінді, а би він визначив в кого битка раритетніша та хто більше з нас зна про бейсбол. Консультація була вдала, а через тиждень гіндуси викупили в більшості з нас тоті «раритети» й тепер не тиняються містом, дівок менше займают, бахурів менше спокушают по писку їм зїздити, а грают у нас щодня бейсбол (навіть на пари не ходят та й свій засіб самозахисту від хамів та невігласів таким чином «узаконили»), скоро команду учинят. Ось так маленька стаття про нікому не відану команду бейсболову отримала свої життєві наслідки. Тому тутечки не має чому вивищуватися нікому з нас (в народі кажут - «прищитися»), бо не знаєш де знайдеш, а де загубиш. Тому й не раз Вам казав давайте з розумінням ставитися навіть до недороблених якихось речей - оскільки для одних якась інформація бруд чи непотріб, а для інших справжній життєвий шанс-клондайк, не берімося так безшабашно судити.
  • Все йду за сапов та напишу про якогось футбальора. Творчих успіхів Вам! --Когутяк Зенко 16:34, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти
    Подивіться, Зенку, що викарбовано Дельфійським оркаулом На фасаді нашого храму - "Imagine a world in which every single human being can freely share in the sum of all knowledge. That's our commitment." Knowledge, Зенку - це знання. Якби там було викарбувано "information", була б зовсім інша історія. А якщо продовжувати Вашу аналогію з котлетами, то хороший хазяїн не пошкодував би викинути цілу партію протухлих котлет, але зберіг би репутацію смачної крамнички.
    А щодо бейсболерів, так Бог у поміч, я ж не проти спортовців, я проти порожніх журналів, що існують лише для галочки. --А1 16:52, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти
    Андрію, людина стала тією Людиною через те, що вона навчилася (а мо́ щось звище дало..) з потоку інформації який оточує цей вид доходити своїх висновків і аналізів й подалі ділилася з іншими тими своїми спостереженнями-знаннями інформаційним чином тому зання й інформація ідуть рука об руку тому ніхто в світі ще не зміг чітко розділити сі два поняття, якщо се Вам вдасться - то Ви заслужите більше, а ніж Нобелівську премію. Зрештою далі в діалектику не заглиблюватимусь, оскільки необхідне, вважаю доніс.
    А що ж до прокисшої та спорченої котлети - то Ви не з тої сторони заходите, оскільки ми лише начиняємо цю вікі-котлету (навіть ще не поставиши на пательню), тому не треба забігати наперід з «скоропостіжнимі ітоґами» - адже Ваша участь тут полягає, як адміністратора-менеджера прийматим участь в наповненні інгрідієнтами (в першу чергу) та доглядом за умовами зберігання і елемантами наповнення. Не Вам самому стоячи осторонь повчати й визначати що є прокисшим, тут треба навпаки самому (якщо Ви бажаєте вдосконалювати себе як менеджер) братися за роботу й ставати до столу й спільно з іншими кухарями печи сю страву.
    Й повірте моєму досвідченому оку, тутай працюючих для галочки я запримітив лише кілька користувачів, та йто вони не роблять тут погоди, тому деколи каламутять воду. Тому коли порожні журнали будуть доглянуті, а з часом наповнюватимуться, а скидувати все гамузом до одного місця не варто, оскільки в купі ширпотребу та секнд-хенду потім не розгребешся. --Когутяк Зенко 12:01, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти
    Інформація буває різною так само як і котлети, інакше б людство не придумувало такі слова як знання (wiedza, знание, knowledge...). Власне прогрес людства завдячує не тому, що ми навчилися сприймати інформацію, бо цим навіть комахи володіють, а тому, що ми навчилися відбирати інформацію, перетворювати її на знання.
    Ось тепер я й Вас привів послідовно до деяких очевидних речей, котлета помогла, саме «що ми навчилися сприймати інформацію, бо цим навіть комахи володіють, а тому, що ми навчилися відбирати інформацію, перетворюати її на знання», тобто, ми (людство) навчилося не згромаджувати накопичену інформацію (ружного виду) все в купу, а розмежовувати по тематиці та видах та інших кластерах й по мірі зацікавленості кожен вибирав свій кластер й далі його вдосконалював, поповнюючи ще більшим кругом інформації та знань в сему секторі. Тому ми й відрізняємося від більшості інших видів на Землі, що не споживаємо здобуте одразу, а потім й одразу випорожнюємо тотож, навчилися накопичувати, складувати, зберігати й ділитися-передавати нащадкам. А тепе екстраполюйте Ваш висновок на боротьбу з вітраками категорій - не сприймайте зразу ж в штики чиїсь наміри подивіться на те питання всесторонньо.
    Ви упускаєте з виду, Зенку, що обробка інформації не зводиться до її розмежовування - комар також прекрасно розрізняє апетитну спину зажирілого бюргера і занесену над своєю головою долоню спритної хазяйки. Не менш важлива, а навіть більш важлива річ - це вміння ототожнювати. Розкласти бревна по одному зможе і мавпа, а от принести їх у купу та звести з них хату, або сконструювати човен - оце вже тонка робота, на яку тільки людина і здатна. --А1 21:49, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти
    А що до моєї ролі... Знаєте, чому наш Бджоляр так нічогенько і не зробив для Україні? Тому що він добирав у свою команду кумів, а не фахівців, і зовсім не переймався тим, чи роблять вони фахово свою справу. А хтось мусить тим перейматись. --А1 12:55, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти
    Посмотрите в ту же википедию на слова Інформація, Знання - это сложные многогранные понятия, в некоторых случаях описывают одно и тоже, и более того одно понятие определяется через второе, а второе через первое :)

Поэтому чем дальше спорить, лучше определитесь стермином, и как именно вы попимаете разницу между этими понятиями. Или хотябы в каких из десятков значений вы их употребляете. В общем смысле можно считать, что знание - это неким образом упорядоченная информация. И таким образом, если измерить высоту некой горы на каждом метре на площади 1000*1000 м2, то получим 1000000 чисел, которые можно назвать информацией. Знанием же будет некий результат обработки этой информации - например, что высшая точка такая-то, особенности формы и строения - такие-то. А какое значение в слова вы вкладываете?

  • А про Бжоляра, Ви помиляєтеся (видно не тісно спілкувалися), тому повім Вам, той телепень не добирав команди взагалі, команда гуртувалася сама по собі, але його найбільша вада - коли він не відаючи багатьох тем починав повчати справжніх фахівців як то се робити. Коли Горбуліну неук зовнішніх стосунків починає розказувати про перспективи ядерного потенціалу, чи цей же невіглас прочитавши записку спудея про перспективу дипломатичних стосунків з Японією через призму туристичних напрямків й тим починає потикати Тарасюка з Грищенком - то й кури з него сміялися. Тому я дозволяю собі казати про хоружівського свинопса, з дуже поганою освітою та знаннями (тато, мама сільські керівники шкільні - захудалий технікум статистики в Тернополі з другого разу, перекладання паперів в Гетьмана на столі та заміна простиней в ліжку...). Наголошую, він розвалив справу - бо сував свого куцого носа, будучу людиною обмеженого світогляду та поганих знань, в усі можливі сфери - як то кажуть не має нічого гіршого, як з хлопа що кидав гноївку за 2 днини зробити пана та дати управляти аптечнов фабриков. --Когутяк Зенко 13:56, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти
    Не знаю кого він повчав. Наших митців, як Венедиктова, вислуховував з розумною міною, міг навіть за результатом розмови дати доручення секретарці комусь зателефонувати, але після того швиденько забував про що йшлося і віз лишався де стояв, гниючи чимдалі...
    Або такий приклад зі спорту - уявіть собі тренера, що оберігав би свій ніс від таких речей, як позиційна гра, функції гравців в обороні чи нападі, і так далі, а дозволив би кожному гравцеві грати виключно на свій розсуд. Як думаєте, багато кубків така команда виборола би? --А1 21:43, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти

Раз вже тут говорять про стаби та знання - риторичне питання: Що важливіше в статті "Статистика" - перший рядок, чи решта 47 кілобайт? --Bunyk 23:43, 26 червня 2010 (UTC)Відповісти

щось не помітив я там 47 к :) --А1 12:55, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти
Просто Користувач:NickK і я вже розділили статтю на дві - з математики, і з історії України. Ну, і в процесі цього стаття статистика спочатку була короткою статтею з математики, а потім NickK сказав що більшість посилань на статтю "статистика" мають на увазі саме статтю з історії. Довелось переставити їх місцями.
Я ж хотів сказати те, що 80% того що потрібно знати про термін "статистика" вміщується в один рядок коротший 500 символів. І крім цього є 47 кб майже нікому не потрібної інформації. Тому стаби - не така вже погана річ... --Bunyk 13:57, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти
Якщо в цьому сенсі, то я згоден. --А1 21:43, 27 червня 2010 (UTC)Відповісти