|
Для себе я виробив ось який алґоритм науково-технічного перекладу (можна застосовувати не лише в науці):
- Добре освоїтися в певній області знань;
- Постаратися, пам'ятаючи суть явища, разом з тим „забути“ чужомовні терміни, які Ви засвоїли, вивчаючи предмет за чужомовними джерелами;
- Викликати в уяві ті образи, емоції, настрої, логічні зв'язки та асоціяції, які супроводжують ваше особисте сприйняття та розуміння предмету;
- Спромогтися виразити всі ці пов'язання українським словом, яке і стане новим українським терміном. Після чого всі, хто йде за вами, змушені будуть змиритися і запам'ятати точне значення терміну, – незалежно від того, чи їхні особисті емоції співпадають з вашими, – хоча в спеціялістів одного профілю асоціятивні емоції та логіка переважно схожі. Передбачається також, що Ви добре чуєтеся в глибинах рідної мови; якщо ні – берете до рук синонімічний словник звичайної (побутової) мови (боронь Боже – спеціяльний технічний!). Але припустімо, що ваші пошуки зазнали фіяско. Тоді:
- Лише після описаних вище чотирьох процедур Вам дозволено, у випадку невдачі сумлінно переведених спроб (1) – (4), згадати первісний чужомовний термін і спробувати його перекласти, але не як спеціяльний термін, а як звичайне англійське, німецьке, чи иньшої мови слово, котре у власному мовному середовищі має відповідне емоційно-мотиваційне навантаження і означає якийсь простий предмет, просту дію, ознаку чи стан. Не лякаймося простих слів. Знаєте, як на´рід великої культури, Французи, називають ґальванічний елемент? – стопка або купка (pile). Атомний реактор – атомна купка. Гарно, правда? Ми часто в назовництві забуваємо, що „не святі горшки ліплять“. Скажімо, резонанс це є дослівно відзвук (sonner – звучати). Чим погане слово? Нині розповсюджений в „Інтернеті“ термін site (сайт) не означає нічого таємничого, а перекладається всього-лиш як сторона, ца´рина, царинка, сторінка, сторононька, обі´йстя, домівка, те´рен; тоді page мало б значити картку при такій домівці.
- Власне первісне, емоційне, не наукове значення чужого слова слід пробувати описати українським відповідником. Приклад: поширений термін спрей мав би перекладатись, як фуркавка, прискавка. Нерідко чужинецькі слова своїм звучанням викликають неадекватні асоціяції, шкідливі з точки зору вироблення правильного сприйняття нових понять. Середня школа витрачає зайві зусилля на призвичаєння учнів до чіткої вимови таких слів, як „перпендикуляр“ (простопад). У „Новинах“ Львівського телебачення 16го жовтня 2000го року я зазнав незрівнянної насолоди відмолоджуючого реготу, тричі учувши у теле-репортажі про координальні покращання, зміни, ще там щось – у зв’язку з присвоєнням статусу „національного“ наступному з черги задолизному закладові. Бідацтво в телестудії, – яке скінчило повний курс навчання у якомусь, на той час іще не національному, інституті, – так і не змогло збагнути ріжниці між кардинальним (ґрунтовним, глибоким, важним) і координатним (спів-відмітним, спів-помірним, спів-рядним, рівнорядним, правце´вим, рядовиковим, спів-упорядним).
- Чи багато з нас, шановні Читачі, утримався від спокуси уявити собі, як кимсь немилосердно трясе, вперше почувши незнайоме слово стрес? Мало хто здає собі справу з того, що модне поняття стрес не має нічого спільного з відчуттям підгицкування, і далеко не обмежується колом потрясінь. Непотрібних асоціяцій не виникало би, якби рідні мудрагелі одразу переклали стрес як зусилля, напруга, тиск, пригнічення, тягар, напруження…
- Часто чужі наукові слова вже є комбінацією старої греки чи латині. Не біда – у Греків вони теж щось означали. Приклад: значення відомого терміну біфуркація в українській мові точно передається простим словом ростік, яке означає розділення русла річки на два рукави. Але радитись потрібно у тієї мови, якою первісно створювався термін, а ніколи – у спотворених проміжних перекладах (не має значення, ро´сийських, чи якихось иньших). Якщо нетерплячий Читач іще не кинув читати, то можу його втішити, що половину алґоритму ми вже перейшли;
- Припустімо, що ми і далі не є задоволені нашим перекладом. У цьому випадку можемо собі дозволити поцікавитись – а як трактують відповідне поняття власне ті иньші мови, до яких ми поки-що не бажали звертатись. Приклад: англійське многовиддя (є такий ґеометричний термін – manifold) Французи перекладають як різноманіття – може і нам варто піти услід? На цьому етапі можна звернутись і до слов'янських мов, але з обов'язковим поверненням до пункту (6).
- Якщо попередні вісім (!) кроків не привели до перемоги, – щойно тепер хай буде нам дозволено наважитись на відчайдушний дев'ятий крок:
- Звертаємось до „общепонятного“ „братово´го“, як такого, що ним, на жаль, володіємо, і до нього призвичаєні краще, чим до рідного (з причини угро-фінського, навпіл з тюркським, походження, я не відніс цього языка до попереднього пункту, де йшлося про слов'янські мови).
- I знову ж обов'язково переходимо процедуру (6). Переважно професійні продуценти сучасних спеціяльних словників одразу починають з кроку (9), і ним же й закінчують, рідко завдаючи собі труда перейти хоча б часткове очищення процедурою (6). З десяти кроків спромагаються від сили на два, та й те – в найгіршому варіянті! На завершення – крок останній, 11й:
- Якщо, мимо всіх старань, Вам прийшлось узяти на душу гріх вчинку (9), – не забудьте покаятись при черговій сповіді і пожертвуйте частку гонорару за сотворений Вами „український“ спеціяльний словник на якусь дійсно українську Церкву – задля спокути. Нумо прагнути, щоб Україна одержала такі науково-технічні, правничі, бизнесові (ділові), економічно-банківські, військові, спортивні, технічно-прикладні (ужиткові), і несть їм числа, словники, з яких в жодному разі жоден користувач не зміг би запідозрити, що існує якась спорідненість між українською та ро´сийською мовами!
Любителям „точного“ перекладу можу нагадати поширене ро´сийське слово „дежурный“. Дослівним перекладом французького «être de jour» є прийняте в ро´сийському війську „быть дневальным“. Українське слово „черговий“ своїм змістом аж ніяк не відповідає жодному з наведених термінів, але мимо цього жодному „пуристу“ від перекладів не спадає на думку критикувати цей український термін, який зовсім спокійно увійшов до мови і закріпився в ній (правильно вимовляємо черговець, так само, як провідець, провадник, а не ведучий). Подібні речі можна сказати і про слово підручник (manuel), якому, ну вже зовсім, не „відповідає“ ні ро´сийське учебник, ні англійське textbook. Навіщо ж, в такому разі, наполягати на точній кальці в иньших випадках, на зразок кальки „ключові слова“ (key words – в науковій літературі, в базах даних)? Можна би, і цікавіше, і простіше, мовити: зачіпки, гачки… Щось у наших „науківців“ чи фантазії бракує, чи свободи думки, чи мислення скуте…
|
|