Палаццо Маньяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палаццо Маньяні
Palazzo Magnani

Magn.jpg

Палаццо Маньяні. Карта розташування: Італія
Палаццо Маньяні
Палаццо Маньяні
Палаццо Маньяні (Італія)
Інформація
Країна Італія Італія
Територіальна одиниця Болонья
44°30′27″ пн. ш. 11°21′05″ сх. д. / 44.50750000002777540° пн. ш. 11.351400000027776827° сх. д. / 44.50750000002777540; 11.351400000027776827Координати: 44°30′27″ пн. ш. 11°21′05″ сх. д. / 44.50750000002777540° пн. ш. 11.351400000027776827° сх. д. / 44.50750000002777540; 11.351400000027776827
Архітектурний стиль Архітектура Відродження
Архітектор Domenico Tibaldi[d]
Палаццо Маньяні у Вікісховищі?
Палаццо Маньяні, фасад на площу перед церквою.

Палаццо Маньяні, Болонья(італ. Palazzo Magnani) — палацова споруда в місті Болонья, пам'ятка архітектури пізнього відродження.

Історія і побутування[ред. | ред. код]

Палац неподалік від церкви вибудували в період 1577-1583 років. Першим будівником був архітектор Доменіко Тібальді (1541-1583), син художника і архітектора Пеллергіно Тібальді, представника стилю маньєризм.

Доменіко Тібальді для головного фасаду болонського палацу використав проект римського художника і архітектора Рафаеля Санті, відомого в історії як палац Бранконіо дель Аквіла, вибудованого у 1520 році[1]. Фасади обох палаців мали п'ять вісей. Обидва мали відкриту лоджию по першому поверху. Житлові кімнати були розташовані вище. Палац Бранконіо дель Аквіла в Римі мав три поверхи і пишний наріжний декор[2].

Три поверхи мав і болонський палац Маньяні. Але його декор був по провінційному спрощений і два верхні поверхи були поєднані лише пілястрами. Поверхи мали помітну висоту, тоді як пересічні будинки поряд тої ж висоти мали вже по чотири поверхи.

Обидва фасади не мали архітектурних акцентів на кшталт парадного порталу чи центрального ризаліту, а були декорованою площиною[3].

Доменіко Тібальді помер у віці 42 роки і будівництво палацу передали архітекторові Флоріано Амброзіні.

1797 року палац в Болоньї перейшов у власність Гвідотті, а його родина продала палац у другій половині 19 століття родині Мальвецци Кемпінгі. Герб родини Мальвецци і досі прикрашає головний фасад споруди. В 20 столітті це володіння Унікредіт банку.

Мистецькі скарби в палаці[ред. | ред. код]

Лодовіко Каррачі, фреска « Вовчиця годує Ромула і Рема ». 1584 рік

Болонья була відомим художнім центром в Італії, що розвивася і існував під значним політичним і художнім тиском папського Риму. Саме в Болоньї брати Каррачі заснували художню академію, функціями якої оголосили художнє навчання обдарованої молоді. Брати Каррачі були запрошені на працю в палаццо Маньяні, де виконали цикл фресок на тему «Історія Язона», приклад творів раннього бароко в Італії. Брати Каррачі були серед перших, хто цілеспрямовано відмовився від стилістики маньєризму[4]

Фрески братів Каррачі прикрасили так звані сенаторські зали палацу.

Серед цікавих архітектурних деталей палацу - камін, прикрашений скульптурами Мінерви і Марса та маскаронами вівчиці, котрі створені Габріеле Фйоріні.

В дворику палацу встановлена алегорична скульптура Геркулеса з портретним обличчям Лоренцо Маньяні, колишнього сенатора.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гращенков В.Н.«Рафаель Санти», М., «Искусство», 1975, с. 167
  • Volpe, Carlo (1972). Il fregio dei Carracci e i dipinti di Palazzo Magnani in Bologna,. Litografica Bodoniana.
  • Il Credito Romagnolo fra storia, arte e tradizione. Grafis Edizioni. 1985.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гращенков В.Н.«Рафаель Санти», М., «Искусство», 1975, с. 167
  2. Гращенков В.Н.«Рафаель Санти», М., «Искусство», 1975, с. 167
  3. Гращенков В.Н.«Рафаель Санти», М., «Искусство», 1975, с. 167
  4. Лазарев В.Н. «Портрет в искусстве 17 века», М.-Л. 1937, с. 21

Див. також[ред. | ред. код]