Палац Могошоая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Могошоая
рум. Palatul Mogoșoaia
Головна будівля палацу
Палац Могошоая. Карта розташування: Румунія
Палац Могошоая
Палац Могошоая
Палац Могошоая (Румунія)
Країна Румунія
Територіальна одиниця жудець Ілфов
Місцезнаходження Могошоая
44°31′39″ пн. ш. 25°59′33″ сх. д. / 44.52768055558377824° пн. ш. 25.992713888916779° сх. д. / 44.52768055558377824; 25.992713888916779Координати: 44°31′39″ пн. ш. 25°59′33″ сх. д. / 44.52768055558377824° пн. ш. 25.992713888916779° сх. д. / 44.52768055558377824; 25.992713888916779
Стиль Бринковянський стиль
Засновник Константін Бринковяну
Час заснування 1702
Спорудження 1698-1702
Сучасний стан культурна пам'ятка Румунії державного рівняd[1]
Мапа
CMNS: Палац Могошоая у Вікісховищі

Палац Могошоая (рум. Palatul Mogoșoaia) — палац валаських воєвод, що побудований у селі Могошоая за 16 км від Бухареста. Побудований в 1689-1702 роках воєводою Константіном Бринковяну. Це один з перших зразків бринковянского архітектурного стилю, що сформувався під впливом архітектури Північної Італії та Османської імперії. Цей стиль відрізнявся великою кількістю різьблених архітектурних прикрас, декоративних розписів, веранд, лоджій тощо.

У 1714 році, після страти Костянтина Бринковяну султаном Ахмедом III, палац був конфіскований турками, які перетворили його в готель. З приходом в 1853 році російських військ, його використовували під збройові склади. Значно потерпілий в ході російсько-турецької війни, Могошоая був відреставрований в 1860-1880 роках. Нові власники, князі Бібеску, відтворили багаті прикраси, ажурні балкони і балюстради, колони з різьбленого дерева - все те, що втілювало гармонійне поєднання західного і східного архітектурних стилів. Нащадки князів, відома аристократична родина Бібеску, володіли Могошоая до закінчення Другої світової війни. При них в палаці гостювали багато знаменитостей, серед них французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері.

У 1945 році палац став державною власністю. У ньому зберігаються старовинні меблі і предмети побуту 17-19 століть, ікони, картини, історичні документи.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]