Пал та Нап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пал і Нап)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пал та Нап (грец. Πάλους... Νάπας) — за Діодором[1] міфічні сини першопращура Скіфа, онуки Зевса та змієдіви. Епоніми палів та напів відповідно.

Ймовірно, що існування у скіфській міфології двох братів-епонімів могло бути:

  • скіфським варіантом індоєвропейських міфів про братів-близнюків, у якому відображалися «… стародавні соціальні членування і супутня їм символічна класифікація…»;[2]
  • відлунням процесу формування етносу скіфів, а саме процесу, у якому «…будь-яке підкорене плем'я отримує у структурі суспільства статус нижчої соціальної категорії; приклади такої ситуації в давнину відомі… є певні підстави припускати наявність його і у Скіфії…»[3]
"Саме версія Діодора найбільш наочно підтверджує правомірність віднесення скіфської фольклорної традиції до категорії ранньоісторичних описів, в яких й зберігається „космологізм“ погляду на світ, й зароджується інтерес до подальшої „історії“, причому поєднання першого і другого може спостерігатися в межах одного тексту, вони пов'язані між собою „генеалогічним“ (і в сюжетному, і в гносеологічному сенсі) зв’язком. Ці описи скіфської традиції малюють й картину побудови космосу, й панораму „сьогоднішньої“ Скіфії з її географічними реаліями та орієнтирами, етногеографією, соціально-політичною організацією тощо…»[4]

Окремо слід зазначити, що власне цей варіант скіфського етнополітичного міфу (про походження скіфів від братів Пала та Напа) відомий лише з часів пізнього елінізму (до речі, як і відомі наразі похідні від цих основ скіфські топоніми й антропоніми), за часів існування Тавроскіфії.

Етимологія антропонімів

[ред. | ред. код]
  • грец. Πάλους < скіф. *pala < вед.*bala — укр. "міць, сила (військова), могутність, влада, вплив, примус, законність, військо".[5][6]
    За часів античності з скіф. *pala- відомі такі імена та назви:
    * Палак — скіфський династ;
    * Палакій (грец. Παλάκιόν) — скіфська фортеця у Тавриці.[7]
  • грец. Νάπας < скіф. *nap(a)- < вед.*napa- — укр. "менший".[8]
    За часів античності з коренем скіф. «*nap(a)-» відома назва скіфської фортеці у Тавриці грец. "...ἐπὶ Ναπιτᾶν...".[9]

Пал та Нап у Діодора (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII)

[ред. | ред. код]
"Спочатку вони (скіфи) жили в дуже незначній кількості біля річки Аракс... але ще в давнину під керуванням одного войовничого та маючого стратегічні здібності царя вони захопили собі країну в горах до Кавказу, та в низовинах узбережжя Океану й Меотійського озера, та й інші області до річки Танаїса. Згодом, за скіфським переказами, з'явилася у них народжена землею діва, у якої верхня частина тіла до пояса була жіноча, а нижня - зміїна. Зевс, злігся з нею, та народив сина на ім'я Скіф, який, перевершивши славою усіх своїх попередників, назвав народ своїм ім'ям - скіфи. Серед нащадків цього царя були два брати, що відрізнялися звитягою; один з них звався Пал, а інший - Нап. Коли вони скоїли славні подвиги і розділили між собою царство, по імені кожного з них назвалися народи, один палами, а інший напами."

Примітки. Джерела. Посилання

[ред. | ред. код]
  1. (рос.)Историческая Библиотека, ІІ, XLIII (гр.) Diodorus Siculus, Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII
  2. Вяч. В. Иванов. Опыт истолкования древнеиндийских ритуальных и мифологических терминов, образованных от ašva — «конь». Проблемы истории языков и культуры народов Индии. Наука. Москва. 1974. (рос.)
  3. В. Я. Петрухин, Д. С. Раевский. Очерки истории народов России в древности и раннем Средневековье. М.: Знак, 2004. (рос.)
  4. Раевский Д. С. Мир скифской культуры. М. Языки славянских культур, 2006. (рос.)
  5. (рос.)Санскрито-англо-русский словарь
  6. (рос.)А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII—VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005
  7. (гр.)Στράβων, Γεωγραφικά, Βιβλίο Ζ, 4.7 (рос.) Страбон. География, 7.4.7
  8. (рос.) Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М.: Наука, 1999.
  9. (гр.)NEPKh I 1