Скіфська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скіфська мова
Регіон: Скіфія, Сарматія
Носії: Мертва мова (переважно з II століття)
Класифікація: Індоєвропейські мови
Індоіранська гілка
Іранська група
Офіційний статус
Коди мови
SIL xsc

Скіфська мова — мова європейських скіфів (сколотів) класичного та елліністичного періоду, яка належить до східних іранських мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини. Аналіз наявного матеріалу дає підстави для припущень, що скіфська була близька мовам, які згодом лягли в основу таких мов, як пушту, бактрійська, муджанська та мова їдга.

Наразі можна говорити про наявність у скіфській цілої низки інновацій, які дають змогу відрізняти її від інших західно- й східноіранскіх мов (за винятком хіба що бактрійської) і постулювати існування вже в давнину південно-східноіранської мовної підгрупи...[1]

Мовний код: ISO 639-3: xsc .[2]

Фонетичні особливості скіфської мови за С. В. Кулландою[3][ред.ред. код]

Початкова
загальноіранська
Похідна
скіфська
Приклади
*d­, *­d- l
(окрім γd, nd)
Παραλάται = paraδāta-
Παιρίσαλος = Παιρισάδης
*xš- š/s-: Σαιταφάρνης < *Xšaitafarna
Ῥευσίναλος < Ῥευξιναλῶς
θ Σπαργαπείθης < *Spargapaiśa-
Ἀριαπείθης < *Aryapaiśa-
*­nt- -d- (?) Μαδύης < *mantu-
Ἀμάδοκοι < *a-mantu-ka-
*­θ- -ø- (?) *pāyah < *paθayah (з Ἐξαμπαῖος)
*­š- -ø- (?) σποῦ < *spaḱsu
καραρύες < *kərəšaru-
*h- -ø- (?) Ἀτέας < *Hatya-
*tṷ t (?) Τάξακις / Τόξαρις < *Tṷaxša-ka-
Σκόλοτοι < *Skula-tva
*ṷ- -ø- (?) Ὄρικος < *Ṷarika-/Ṵaryaka-

Фонетичні особливості скіфської мови за М. Д. Бухаріним[ред.ред. код]

  • д. іран. *d > сх. іран. > скол. *l (λ);[4]
  • монофтонгізація дифтонгів, що передавалися давньогрецькою за допомоги коротких голосних: д. іран. *au > скол. > грецька *ο;[4]
  • початкове д. іран. *xš- > скол. *s/š.[5]

Фонетичні особливості скіфської мови за С. Р. Тохтасьєвим[ред.ред. код]


Резюмуючи, з більшою чи меньшою (виділено «?») впевненістю характерними особливостями мови скіфів-сколотів наразі можна визначити наступне (ір. — пра-/загальноіранська мова).

1. ір. *d > скіф. *l
(Σκόλοτοι < *skulatā < *skudatṷa; Πάλακος < Palaka < Pāδaka; Παραλάται < paralata- < *paradāta-; Σαύλιος < *Saulya- < *Saudya- тощо).

2(?). ір. *dṷ > скіф. *d
(’Ιδανθος (-έμις, -ούρας) < скіф. *(ṷ)idant- < ір. *vidṷant-).[8]

3. ір. *-nd- > скіф. *-nd-
(Κολανδάκης; Ῥύνδακος).

4. ір. *gh+t > скіф. *γd
(Ἰγδαμπαίης).

5(?). ір. *d > скіф. *d, але можливо ір. *dṷ > скіф. *d
(Μαδύης, Διθαγοιαι).

6. ір. *śṷ (*ćṷ) > скіф. *sp
(ΧΑΡΑΣΠΟΥ, Τράσπιες, Iš-pa-ka-a-a).

7(?). ір. *ś (*ć) > скіф. *θ (відомі й *ś > *s)
(Σπαργαπείθης / Ἀριαπείθος < *paiθa(h) < *paēs(a)-; але: Σαύμακος < *š/sāva- < *śyāva-).[9]

8(?). ір. *tṷ > скіф. *t
(Τάξακις (-αμις, -αρις) < *tūxša- < *tṷaxša-; Σκολότοι < *skulatā < *skudatṷa).

9(?). ір. *xš- > скіф. š/s-
(Σαιταφάρνης < *Xšaitafarna).

10(?). ір. *ṷ- > скіф. -ø-
(Ὄρικος/ Άριχος < *ārya- < *ṷarya-; Ἀργίμπασα / Ἀργότας / γεωργοί < *ārγa- < *ṷarγa- < *varga-).

11. Закрита артикуляція скіф. *u — передача переважно грец. ο, інколи грец. υ
(Κοκονακος; Κολανδάκης; Κοπινακος / ΣКYЛ, Άναχυρςő).

12. Монофтонгізація дифтонгів, що передавалися давньогрецькою за допомоги коротких голосних.

Окремо у словоутворенні можна визначити наступне:

  • *-i (*-ī); *-yā — закінчення іменник, жін. р., однина;
  • суфікси: *-tā (< *-tṷa); *-ka; *-ra; *-ma; *-(ṷ)ant;
  • префікси: *a-(*ā-); *ana-.

Щодо певних фонетичних паралелей у мовах скіфів-сколотів та саків-сакаравлів (сакарауків)[ред.ред. код]

Сколоти
(скіф. мова)
Сакаравали
(мова індо-скіф.)
Праір. основа
(можливий варіант реконструкції)
ΑΙΛΙΟΣ Ayilisasa[10] (але AZIΛΙΣOY) *hāδi-
((H)āili)
Λύκος ΛΙΑΚΟ / liako *di̭ā-
(Li̭āka)
Πατικα Patika *pat-
Σπαλω<ν> ΣПAΛYРІОΣ / Spalahoro
Spalagadamasa
*spād-
(Spālūra / Spālaura; Spālaγdama)

Скіфо-сколотські антропоніми у епіграфіці та нумізматиці Північного та Північно-Західного Причорномор'я[ред.ред. код]

Аатаа(?) (грец. AATAA AΛ) — графіті на срібному кубку з кургану Чортомлик.[11]
Айлій (грец. ΑΙΛΙΟΣ) — легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΑΙΛΙΟΣ
Акроса (грец. ΑΚΡΟΣΑ) — легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΑΚΡΟΣΑ
Актігайа (грец. Ἀκτιγαίοˉ) — IGDOlbia 30
Анагерр (грец. Ἄναγερ(ρος)) — ольвійське графіті грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]
Анахірс (Анахурс) (грец. Άναχυρςő) — ольвійське графіті грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]
Аргот (грец. Ἀργότας) — CIRB 75, IGDOlbia 4
Аріх (грец. Ἀρίχο̄ ) — IGDOlbia 3,1a
Асар/ Ашар (грец. Ἄσαρος) — CIRB 914
Атак (грец. Ἀτάκεος / Ἀτακους) — CIRB 914, IGDOlbia 25
Атей (грец. ΑΤΑΙΑΣ / ΑΤΑΙΑ / Ἀταης) — легенди на монетах; IGDOlbia 106
Асайї/ Ашайї (грец. Ἀσαίης) — Tolstoi, Graffiti 218

Бастак (грец. Βαστάκας) — CIRB 171

Дітагойя (грец. Διθαγοιαι) — SEG 37:674

Емінак (грец. Ἐμινακο̄ / [Ἐμι]νάκο̄ ) — IGDOlbia 3,4 SEG 32:803

Ігдампай (грец. Ἰγδαμπαίης) — SEG 30:909
Ідант (грец. ’Ιδ[αν]θος) — CIRB 75
Ідантем (грец. Ιδανθέμις) — SEG 32:724

Каніта (грец. Κανιται / ΚΑΝΙΤΟΥ) — IGBulg I² 41, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΚΑΝΙΤΟΥ
Кафак (грец. Καφακις) — IGDOlbia 104; IGDOlbia 106
Коконак (грец. Κοκονακος) — SEG 52:742
Коландак (грец. Κολανδάκης) — Tolstoi, Graffiti 7
Копінак (грец. Κοπινακος) — графіті на чорнолаковому кіліку (котілі) датована близько 480 р. до н. е. з Березані грец. Κοπινακος Αγ.[---].

Лік (Лук) (грец. ΛYΚΟ / ΛΥΚ / λύκος) — SEG 40:640,12, SEG 37:666,14c,

Мазіс (грец. Μαζις) — CIRB 200
Мані(с) (грец. Μ(α)νι(ς))
Матас (грец. Ματασυος·) — IGDOlbia 23, SEG 30:960, SEG 37:634, SEG 40:609

Октамасад (грец. Ὀκταμασάδεα) — IosPE I² 52:740
Октамасіад (грец. Ὀκταμασιάδης)

Палак (грец. Πάλακος) — IosPE I² 352
Патіка (грец. Πατικα) — SEG 27:448
Порінах (грец. Ποριναχο) — сигнатура зброяра-скіфа, відома з пам'яток курганів Куль-Оба та N30 біля с. Велика Білозерка.

Ріндак (Рундак) (грец. Ῥύνδα[κος]/ Ῥύ[νδα]κον) — SEG 44:653, SEG 44:665

Савмак (грец. Σαύμακος) — IosPE I² 352, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙ ΣΑΥΜ
Саріак (грец. Σαριακος / ΣΑΡΙΑ / [Σ]αρία) — IGBulg V 5003, CIRB 222, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΣΑΡΙΑ, IosPE II 116
Сенамоті(с) (грец. Σεναμωτις) — SEG 37:674
Скіл (Скул) (грец. Σκύλεω / ΣКYЛ) — IGDOlbia 4
Скілур (грец. Σκίλουρος) — IosPE I²668, SEG 37:674, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΣΚΙΛΟΥΡΟΥ
Сколот (грец. Σκ[ο]λότη[ς]) — ольвійське графіті грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]
Спал (грец. Σπαλω<ν>) — SEG 50:702,II
Спаропай (грец. [Σ]παροπάịης) — SEG 40:643

Тануса(л) (грец. ΤΑΝΟΥΣΑ /Τανυσάλου) — CIRB 708, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΤΑΝΟΥΣΑ
Тапересай (грец. Ταπερεσαίο) — CIRB 219, IosPE IV 388
Тарг(а) (Таркі) (грец. Ταρκῃ / Ταργα / Ταργο) — низка графіті зі святилища в урочищі Джангюль.
Татай (грец. Θαθαίην) — відоме з листа Апатурія Леонакту.[12]
Таторак (грец. Θατορακος) — IGDOlbia 106
Тірбак (Турбак) (грец. Τυρβακ[ος(?)]) — SEG 48:1021,2

Ханак (грец. Χανάκης) — CIRB 943, CIRB 1073
Хараспа (грец. ΧΑΡΑΣΠΟΥ) — легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩ(Σ) ΧΑΡΑΣΠοΥ
Харсенак (грец. Χαρσενάκεω) — CIRB 1104
Хімінак (Хімунак) (грец. "Χιμυνακης") — SEG 40:635

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[13][ред.ред. код]

  • (рос.) Витчак К. Т. Скифский язык: Опыт описания. Вопросы языкознания № 5, 1992.
  • (рос.) Кулланда С. В. Еще раз о скифском языке. Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. Выпуск VI. 2005
  • (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  • (рос.) Иванчик А. И. К вопросу о скифском языке. ВДИ № 2. 2009.
  • (рос.) С. В. Кулланда. Скифы: язык и этнос. ВЕСТНИК РГГУ № 2 (63). Москва. 2011.
  • (рос.) С. Р. Тохтасьев. Иранские имена в надписях Ольвии I—III вв. н.э. COMMENTATIONES IRANICAE. Санкт-Петербург. Нестор-История. 2013.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.)Кулланда С. В. Уроки скифского. Вопросы языкового родства. 5. 2011
  2. окремої уваги потребує коментар-опис англ. "An ancient language of Central Asia. 6th to 1st centuries BC" — укр. "Стародавні мови Центральної Азії. VI - I ст.ст. до н. е.(?)" Враховуючи невеликий обсяг наукової літератури, присвяченої власне скіфській мові, та відсутність посилання чи окремого коду для мови скіфів європейських, припустимо, що, принаймні наразі, такі узагальнення можливі.
  3. (рос.) Кулланда С. В. Уроки скифского. Вопросы языкового родства. 5. 2011
  4. а б (рос.) М. Д. Бухарин. Колаксай и его братья (античная традиция о происхождении царской власти у скифов). Аристей, VIII. 2013
  5. (рос.) М. Д. Бухарин. К дискуссии о языке скифов: переход др.ир. *xš- > *s- и его отражение в древнегреческом. Проблемы истории, филологии, культуры 02 (40). 2013
  6. (рос.) Тохтасьев С. Р. Остракон с поселения ольвийской хоры Козырка XII. Hyperboreus 8/1. 2002.
  7. а б в г д (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  8. (рос.) Основы иранского языкознания. Кн. 1. Древнеиранские языки. М., Наука, 1979. ст. 122.
  9. Щодо грец. -πείθης / -πείθος — тільки попередньо переглянутих на ресурсі Epigraphy.packhum.org — 171 та 4 грецьких антропонімів відповідно. Отже, припущення щодо зазначеної особливості у мові скіфів, побудоване на гіпотетичній відповідності згаданих Геродотом імен скіф. Σπαργαπείθης та масагетського Σπαργαπίσης, за близько півсторічча досліджень не знайшло додаткових підтверджень, а за етимології грец. Ἀργίμπασα — скіф. *(ṷ)arγi-m *pāsā- навіть сумнівне.
  10. латиною — транслітерація з брахмі, палі, кхароштхі.
  11. (рос.) А. Ю. Алексеев, В. Ю. Мурзин, Р. Ролле. Чертомлык. (Скифский царский курган IV в. до н.э.). Киев. Наукова думка. 1991.
  12. (фр.) M. Dana. «Lettre sur plomb d'Apatorios à Léanax. Un document archaïque d'Olbia du Pont». 2004.
  13. в якості джерел використано виключно академічні праці щодо скіфської мови, видані починаючи з публікації Вітчака К. Т., тобто з 1992 р., в яких висловлено різні (часом протилежні) думки