Пам'ятник Івану Ткаченку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Івану Ткаченку


47°58′27″ пн. ш. 37°48′29″ сх. д. / 47.97428333002777379° пн. ш. 37.80823056002777349° сх. д. / 47.97428333002777379; 37.80823056002777349Координати: 47°58′27″ пн. ш. 37°48′29″ сх. д. / 47.97428333002777379° пн. ш. 37.80823056002777349° сх. д. / 47.97428333002777379; 37.80823056002777349
Тип пам'ятник
Статус спадщини пам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd
Країна  Україна
Розташування Донецьк
Пам'ятник Івану Ткаченку. Карта розташування: Україна
Пам'ятник Івану Ткаченку
Пам'ятник Івану Ткаченку (Україна)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Івану Ткаченку у Вікісховищі

Пам'ятник Ткаченку — пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Взято на облік згідно розпорядження виконавчого комітету Донецької міської ради депутатів трудящих № 280-р від 19 квітня 1983 року під охоронним номером 1869[1]. Знаходиться в Ленінському районі Донецька, на площі Ткаченка. Географічні координати: 47°58′27″ пн. ш. 37°48′29″ сх. д. / 47.9742833° пн. ш. 37.8082306° сх. д. / 47.9742833; 37.8082306. До площі веде вулиця, також названа ім'ям Ткаченка.

Іван Пилипович Ткаченко — Герой Радянського Союзу. Народився в Юзівці. Працював слюсарем на Донецькому металургійному заводі з 1933 по 1940 роки.

Пам'ятник було встановлено за клопотанням робітників Донецького металургійного заводу в пам'ять про колишнього робочого заводу. Відкриття пам'ятника відбулося 17 липня 1980 року. Автори пам'ятника: скульптори — Л. П. Казанська і М. А. Баранов, архітектор — Н. М. Піддубний.

Пам'ятник являє собою фігуру Івана Пилиповича Ткаченка у повний зріст, одягненого у військову форму. У правій руці він тримає бінокль, біля лівого стегна планшет.

Постамент облицьований сірим гранітом. На постаменті напис:

ГЕРОЙ СОВЕТСКОГО СОЮЗА
ТКАЧЕНКО
ИВАН ФИЛИППОВИЧ

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Стьопкін В.П., Гергель В.І. Повна історія Донецька. Донецьк: Апекс, 2008. – 560 с.