Паралактичний кут
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8B%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA.svg/220px-%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8B%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA.svg.png)
Паралакти́чний кут[1] — термін зі сферичної астрономії, позначає кут паралактичного трикутника, в якому перебуває світило. Паралактичний кут позначається буквою . Паралактичний кут також можна визначити як кут між колом схилень і колом висоти світила[2].
Коли світило перебуває на небесному меридіані, паралактичний кут дорівнює нулю, в іншому випадку паралактичний кут береться додатним, якщо світило перебуває на захід від меридіана, і від'ємним, якщо на схід. Для світила, що перебуває в зеніті або в точці північного полюса світу, паралактичний кут не визначено.
Для спостерігача, що перебуває в точці з широтою φ і для точки на небесній сфері зі схиленням δ і годинним кутом t паралактичний кут визначається за формулами сферичної тригонометрії як:
- ↑ Паралактичний кут // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 344. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Попов П. И., Баев К. Л., Воронцов-Вельяминов Б. А., Куницкий Р. В. §19 Параллактический треугольник. Преобразование координат. // Астрономия. — четвёртое. — М : Учпедгиз, 1958. — С. 57 — 60.
- Параллактический угол // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)