Пенсіонер (Академія мистецтв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пенсіонер — випускник Імператорської академії мистецтв Російської імперії, який отримував грошову допомогу для додаткового вдосконалення своєї майстерності. Статус пенсіонера переважно набували найкращі діячі мистецтв, які закінчували навчання в Академії з Великою золотою медаллю впродовж XVIII ст. - до початку XX ст.

Першими пенсіонерами вважаються архітектор Василь Баженов і художник Антон Лосенко (1760 рік), а також Іван Старов (1762 рік) попри те, що статут Академії мистецтв із правилами про пенсіонерів з'явився лише в 1764 році.

Грошове забезпечення - пенсіон (фр. pension, від лат. pensio), аналог сучасного гранту, пенсіонери Академії мистецтв найчастіше витрачали на виїзд в Італію або інші країни. У XVIII столітті пенсіон виплачували три роки, а вже у XIX столітті термін виплат збільшили до шести років.

Живописці, скульптори й архітектори, які більше цікавились античним мистецтвом, здебільшого весь термін перебували за кордоном; жанрові художники, баталісти і пейзажисти зазвичай проводили три роки за кордоном, а ще три подорожували Росією.

Після прийняття нового статуту Академією (1893) грошове забезпечення живописці і скульптори отримували впродовж чотирьох років, а гравери, архітектори та пейзажисти — впродовж двох.

Пенсіонери Академії мистецтв, серед інших привілеїв, звільнялися від військової повинності[1].

Подібно до Академії пенсіони також призначалися Імператорським товариством заохочення мистецтв.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Михайлова М. Б. Русские архитекторы-пенсионеры в Италии (вторая половина XVIII—XIX в.) // Россия и Италия. Вып.4: Встреча культур / Отв. ред. Н. П. Комолова. — М.: Наука, 2000. — ISBN 5-02-008713-0 — С.84—96.

Джерела[ред. | ред. код]