Переохолоджена рідина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Переохолоджена рідина — стан речовини, при якому вона зберігає властивості рідини при температурі, меншій від температури замерзання. Переохолоджена рідина є метастабільним станом, що можливий у тому випадку, коли в рідині немає центрів гетерогенної нуклеації (центрів кристалізації). Зазвичай центрами гетерогенної нуклеації є домішки. Гомогенна нуклеація, тобто утворення зародків кристалічної фази в однорідній рідині ускладнена необхідністю випадкового зародження зародка, більшого від критичного розміру. Малі зародки енергетично невигідні, оскільки поверхнева енергія розділу між рідкою та твердою фазами пропорційна площі поверхні, тоді як виграш в енергії за рахунок кристалізації пропорційний об'єму. Зі збільшенням розміру зародків співвідношення площі до об'єму зменшується, тому зародки, менші від критичного розміру розсмоктуються, а більші — ростуть.

Якщо очистити воду від домішок, то її можна охолодити до −48.3 °C[1][2].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Moore, Emily; Valeria Molinero (24). structural transformation in supercooled water controls the crystallization rate of ice. Nature 479: 506–508. Bibcode:2011Natur.479..506M. arXiv:1107.1622. doi:10.1038/nature10586. Процитовано 24November2011. 
  2. (Debenedetti та Stanley, 2003, с. 42)