Петричко Михайло Петрович

Петричко Михайло Петрович
Народився	6 листопада 1924(1924-11-06) Чинадійово
Помер	20 липня 2011(2011-07-20) (86 років)
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Михайло Петро́вич Петри́чко (6 листопада 1924 — 20 липня 2011) — ветеран національно-визвольних змагань, учасник Карпатської Січі, довголітній член ОУН.

Життєпис

Михайло Петричко народився в смт. Чинадієві, Мукачівського району Закарпатської області в сім'ї  національного свідомого селянина.

Батько Михайла  у 1925 році заснував у селі осередок просвітницького товариства «Просвіта». Повернувшись з Америки, де він був на заробітках, встановив контакти з о. Августином Волошиним майбутнім головою уряду  Карпатської України та Іваном Рогачем, генеральним писарем Карпатської Січі, які часто влаштовували наради у будинку родини Петричків. Саме в цей період 14-літній хлопець Михайло включився в національно-визвольну боротьбу під час формування Карпатської Січі.

У часи мадярської окупації в 16 років Михайло вступив до лав ОУН яка ставила перед собою завдання звільнення Карпатської України від гортиської Угорщини. (Організація українських націоналістів) .

Разом з десятками членів ОУН  у 1942 році після жорстоких допитів був арештований та ув'язнений в тюрмі «Ковнер-Каштелі» у Мукачеві, за антидержавний заколот проти гортиської Угорщини.

З приходом у 1944 році на Закарпаття Червоної армії, за співпрацю і участь в національно-визвольному русі під керівництвом ОУН-УПА Михайло Петричко був знову засуджений радянською владою на смерть. Згодом вирок йому замінили на 25 років таборів, 10 з яких він відсидів у концтаборі  «КарЛазі» в Казахстані. Тут значну частину свого вільного часу використовував для вивчення іноземних мов та інших дисциплін.

Після звільнення з табору, налагоджує підпільну антирадянську діяльність: розповсюджував журнал «Воля і Батьківщина», мав відношення до діяльності підпільної організації «Український Національний Фронт», заснованої Зеновієм Красівським.

Перебуваючи під пильним наглядом радянських спецслужб, п. Михайло не залишився осторонь проблем культурного життя громади.

У 1958 році йому вдається вступити на заочне відділення Львівського лісотехнічного інституту, де здобув освіту інженера. Працював на деревообробному комбінаті в Чинадієві.

З відновленням незалежності України провадив просвітницьку і культурну роботу. Належав до Мукачівського товариства політичних в'язнів і репресованих.

У 1992 році Михайла Петричка реабілітовано.

У 2009 році за активну громадську позицію та особистий внесок у розбудову незалежної України М. П. Петричка вшановано орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Цю високу державну нагороду йому вручив особисто Президент України під час заходів із відзначення 70-ої річниці проголошення Карпатської України. Неодноразово був відзначений і районними та обласними подяками і грамотами; медаллю «Ветеран праці», а також грамотою та ювілейною відзнакою всеукраїнського братства ОУН-УПА з нагоди 60-річчя УПА.

Помер Михайло Петричко 20 липня 2011 року. Похований у селі Чинадієво.

Вшанування пам'яті

На знак вшанування пам'яті колишнього карпатського січовика в березні  2012 року на могилі М. Петричка на місцевому кладовищі  встановили надгробну плиту із житомирського граніту  із надписом «Михайло Петричко, учасник Карпатської Січі, член ОУН, в'язень мадярських і совєтських концтаборів, нагороджений орденом „За заслуги“ 3 ступеня», а також класичний надгробний дзеркальний хрест, який зазвичай встановлюють найвідомішим діячам ОУН за  мужність і відвагу. Виготовив його майстер із села Ключарки Михайло Васько, кошти на встановлення якого збирали з ініціативи молодіжних організацій патріотичного спрямування.

Увіковічнили ветерана національно-визвольних змагань й годонімом — з січня 2012 року за ініціативи селищної громади Чинадієва перейменували частину колишньої вул. Духновича на вулицю Петричка.

Джерела

Петричко Михайло. В обороні Срібної Землі: до 72-ї річниці Карпат. України / М. Петричко // Шлях перемоги. — 2011. — 23 берез. — С. 4.

Петричко Михайло. Пережити смертний вирок та 10 років таборів випало на долю закарпатця Михайла Петричка: [розмову / вела Н. Тернавська] М. Петричко // Закарпатська правда. — 2009. — 14-20 берез. — С. 6.

Багряний С. Герою Карпатської України поставили пам'ятник на малій батьківщині: [про відер. Пам'ятника одному із остан. карпат. січовиків, члену ОУН М. Петричку у с. Чинадієві Мукачів. р-ну] / Сергій Багряний // Шлях перемоги. — 2012. — 21 берез. — С. 1.

Вишневська Н. І меморіал, і вулиця — імені Петричка: у мукачів. Чинадієві вшанували карпат. Січовика: [члена ОУН, політв'язня сталін. та фашист. тюрем М. Петричка] / Н. Вишневська // Старий Замок. — 2012. — 15-21 берез. — С. 7.

Заповіт Срібної Землі: Карпатська Україна в боротьбі за незалежність / ред. М. Парце: [в. тому числі про М. Петричко] — Львів: Світ, 2001. — 190 с.: фото. — (Подвижники національної ідеї). Карпатська Україна: документи і матеріали: хроніка подій: персоналії: у 2 т. Т. 1: Карпатська Україна: [в тому числі про М. Петричко] / упоряд. О. Д. Довганич, О. М. Корсун, О. М. Пагіря; Закарпат. облдержадмін., Закарпат. облрада [та ін.]. — Ужгород: Закарпаття, 2009. — 756 с.

Пагіря О. Карпатська Січ: військове формування Карпатської України / О. Пагіря. — Київ: Темпора, 2010. — 152 с.: іл. — (Militaria Ucrainica). — Бібліогр. : С. 150—151.

Пам'яті останнього січовика..: у Чинадієві на могилі січовика М. Петричка встановили Хрест ОУН // Нарцисова долина. — 2012. — 16 берез. — С. 6.

Пумпинець В. Ні кавнер, ні смертний вирок, ні ГУЛАГ не вбили почуття його національної свідомості: [про мукачівця М. Петричко — учасн. подій Карпат. України] / В. Пумпинець // Новини Закарпаття. — 2009. — 21 лют. — С. 7.

Ребрик А. Михайло Петрович Петричко: 90-річчя від дня народження громадського діяча, полів'язня (1924—2011) / А. Ребрик // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2014 рік: реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. облас. універс. Наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. Крає знав. Л-ри; Від. Наук. інформації та бібліографії; уклад.: Н. М. Вачиля, Г. В. Бобонич, І. М. Горват, Ч. Ш. Горват; відп. За вип.. Л. З. Григаш; випуск. ред. Л. О. Ільченко. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2013. — С. 306—309.

Вегеш М. М. Вони боронили Карпатську Україну: нариси історії національно-визвольної боротьби закарпатських Українців / М. М. Вегеш., М. В. Делеган., О. Д. Довганич та ін.- Ужгород: Карпати, 2002.- 709 с. ISBN 966-671-002-1

Іляш Я. Пам'ять про останнього бійця Карпатської України / Я. Іляш.,С. Кузан // Терен Україна.- 2012.- № 1(31).- С. 5.

Гопа Н., І. Фозекош. Мукачівщина: минуле і сьогодення. Енциклопедія сіл району.- Мукачево: ТОВ Вид.дім «Укрпол», 2013.- 564 с.

Джерела

• Указ Президента України № 141/2009