Петрійчук Світлана Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петрійчук Світлана Олександрівна
Ім'я при народженні Світлана Олександрівна Петрійчук
Народилася 22 квітня 1980(1980-04-22) (44 роки)
Бішкек, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Діяльність драматург, сценаристка, театральна режисерка
Magnum opus Finist the Bright Falcond

Світлана Олександрівна Петрійчук (нар.. 22 квітня 1980, Бішкек, Киргизька РСР, СРСР) — російський драматург, сценаристка, театральна режисерка та педагог. Лауреатка премії « Золота маска» 2022 року за п'єсу «Фініст ясний сокіл», фігурантка «Театральної справи»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Світлана Петрійчук народилася 22 квітня 1980 року в Бішкеку Киргизької РСР. Закінчила Вищу школу сценічних мистецтв Костянтина Райкіна (майстерня Ками Гінкаса)[2][3]. Пізніше навчалася у майстерні Михайла Угарова в Театрі.doc[4][5].

2018 року вперше взяла участь у фестивалі молодої драматургії «Любимовка» з п'єсою «Вівторок короткий день». У наступні роки Світлана Петрійчук неодноразово ставала переможцем та фіналістом різних конкурсів та фестивалів, серед яких міжнародний конкурс «Ремарка»[6][7][8], конкурс-фестиваль «Перша читка» у рамках фестивалю «П'ять вечорів» імені А. М. Володіна[9], міжнародна лабораторія LARK (Нью-Йорк)[10][11] та інші.

У 2021 році увійшла до трійки переможців конкурсу « Кульмінація» з п'єсою «Туареги»[12][13]. У 2022 році за п'єсу « Фініст ясний сокіл» отримала театральну премію « Золота маска» в номінації «Найкраща робота драматурга»[14][1].

Світлана Петрійчук веде освітні курси та майстер-класи з драматургії[15]. Спільно з Олжасом Жанайдаровим читала курс «Драматургія» у Школі-студії МХАТ (майстерня Віктора Рижакова). Вона є авторкою та режисеркою низки ігрових та документальних фільмів.

4 травня 2023 року Петрійчук була затримана поліцією одночасно з режисеркою вистави «Фініст ясний сокіл» Євгенією Берковичем у кримінальній справі за статтею 205.2 Кримінального кодексу РФ «Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму»[16]. Суддя Замоскворецького районного суду міста Москви Наталія Чепрасова 5 травня 2023 року винесла рішення про ув'язнення Петрійчук під варту до 4 липня 2023 року[17]. Те саме рішення суддя прийняла щодо Євгенії Беркович[18].

П'єси[ред. | ред. код]

Оригінальні тексти
  • «Фініст Ясний Сокіл»[19][20]
  • «У всьому винен Вайнштейн»[21][22]
  • «Вівторок короткий день»[23][24]
  • «Бджоли вмирають»[25]
  • «ЗАТ»
  • «Туарег»[13][26]
  • «Рисовий відвар»[27][28]
  • «Комета Г»[29][30] (за участі Іллі Мотовилова та Івана Льошина)
Адаптації, переклади та інсценування

Вистави[ред. | ред. код]

  • 2021 — «Комета Г», реж. Іван Комаров, нижегородський театр «Комедія»[31][32]
  • 2021 — «Театр», реж. Володимир Панков, Московський театр «Сучасник»[33][34]
  • 2021 — «Безіменная зірка», реж. Олександр Созонов, Московський Губернський театр[35][36]
  • 2021 — «У всьому винен Вайнштейн», реж. Айганим Рамазан, театр « ARTіШОК» (Алмати)[37]
  • 2021 — «7х7» музейний кібер-театр, реж. Дмитро Гомзяков, Томський обласний краєзнавчий музей[38]
  • 2020 — «Фініст Ясний Сокіл», реж. Женя Беркович, театральний проект «Дочки СОСО»[39][40]
  • 2020 — «Рисовий відвар», реж. Микита Бетехтін / Мелісса Креспо (американська версія) / Лієна Шмуксте (латвійська версія)[41][42]
  • 2019 — «Вівторок короткий день», реж. Олександр Созонов, «Чехів-центр»[43]
  • 2019 — «У всьому винен Вайнштейн», реж. Родіон Баришев, Центр театральної майстерності[44]
  • 2019 — «Вівторок короткий день», реж. Галина Зальцман, «Маленький театр Олександра Сучкова»

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • «Як я став росіянином» (телесеріал) — сценаристка[45]
  • «Гіддінк, Гус Іванович» (документальний фільм) — сценаристка[46]
  • « Зібрання Олімпійських творів» (документальний фільм) — сценаристка[47]
  • «Я тут» (повнометражний ігровий фільм) — сценаристка та режисерка[48]
  • «Безсоння» (телесеріал) — сценарист і режисер[49][50]
  • «Аналық Сезiм» (п/м ігровий фільм) — сценаристка та режисерка[51]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б ЗОЛОТАЯ МАСКА - ФЕСТИВАЛЬ И ПРЕМИЯ. www.goldenmask.ru. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  2. ↑ Читки новых пьес в Москве: гид по фестивалю «Любимовка». The City. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  3. ↑ #БОЛЬШИЕОТКРЫТОЧИТКИ В ТЮЗЕ. Томский ТЮЗ. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  4. ↑ 5 российских драматургов, за которыми стоит следить. Выбор арт-дирекции «Любимовки». Афиша. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  5. ↑ Надежда Фролова (07 сентября 2018). «Это всё Угаров». Фестиваль Любимовка. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  6. ↑ Завершился конкурс новой драматургии «Ремарка». Театральный журнал Около. 23.04.2019.
  7. ↑ Журнал Театр. • «Ремарка» проведет фестиваль читок в новосибирском «Глобусе». Журнал Театр. (англ.). 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  8. ↑ МЕЖДУНАРОДНЫЙ КОНКУРС НОВОЙ ДРАМАТУРГИИ «РЕМАРКА». ДЕНЬ ТРЕТИЙ. Театр Глобус. 20 АПРЕЛЯ 2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  9. ↑ СЕМЬ АВТОРОВ В ПОИСКАХ ЗВУЧАНИЯ | Петербургский театральный журнал (Официальный сайт). ptj.spb.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 7 листопада 2020.
  10. ↑ Журнал Театр. • В Москве и Петербурге пройдёт лаборатория «LARK+Любимовка». Журнал Театр. (англ.). 22 листопада 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  11. ↑ Lark + Любимовка 2019. Фестиваль Любимовка. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 7 листопада 2020.
  12. ↑ В «Зарядье» подвели итоги пятой «Кульминации» и назвали лучшие пьесы 2020 года. Сайт Москвы (рос.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  13. ↑ а б Пьеса "Русская сказка" победила на конкурсе современной драматургии "Кульминация". ТАСС. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  14. ↑ Более 20 спектаклей большой и малой формы поборются за "Золотую маску". ТАСС. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  15. ↑ Журнал Театр. • Школа-студия МХАТ проведет фестиваль-конференцию. Журнал Театр. (англ.). 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  16. ↑ В Москве задержана режиссер Женя Беркович.
  17. ↑ Суд в Москве арестовал драматурга Петрийчук по делу об оправдании терроризма. ТАСС. 5 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023.
  18. ↑ Суд в Москве арестовал режиссера Беркович по делу об оправдании терроризма. ТАСС. 5 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023.
  19. ↑ «Любимовка-2019»: 10 главных пьес | Colta.ru. www.colta.ru. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 7 листопада 2020.
  20. ↑ «Женский мир стал пристальным объектом исследования» // Коммерсантъ. Архівовано з джерела 1 грудня 2020.
  21. ↑ ВО ВСЁМ ВИНОВАТ ВАЙНШТЕЙН. Центр театрального мастерства. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  22. ↑ В Центре театрального мастерства покажут спектакль «Во всем виноват Вайнштейн». The Village (рос.). Процитовано 7 листопада 2020.
  23. ↑ Вторник короткий день. Чехов-центр. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  24. ↑ Второй «короткий» день. Фестиваль Любимовка. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 листопада 2020.
  25. ↑ ПРОДОЛЖАЮТСЯ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ ПО СБОРУ СРЕДСТВ НА ЛЕЧЕНИЕ ЛАВРЕНТИЯ СОРОКИНА. Театр Глобус. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  26. ↑ Журнал Театр. • Объявлен шорт-лист «Первой читки». Журнал Театр. (англ.). 13 січня 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  27. ↑ Flash Acts: РИСОВЫЙ ОТВАР. www.flashactsfestival.org. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 7 листопада 2020.
  28. ↑ Журнал Театр. • Актёры Балтии представили свою версию пьес фестиваля Flash Acts. Журнал Театр. (англ.). 25 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  29. ↑ Журнал Театр. • Иван Комаров выпускает первую премьеру как главреж театра «Комедiя». Журнал Театр. (англ.). 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  30. ↑ Мировая премьера спектакля «Комета Г» пройдет в нижегородском театре «Комедiя». www.vremyan.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  31. ↑ Когда путь важнее цели - Нижегородские новости. nnews.nnov.ru. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  32. ↑ Евгения Матвеева (1 грудня 2021). Зима культурная. Куда стоит поспешить нижегородцам?. nn.aif.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  33. ↑ Оркестр, балет и лабрадор «Современник» отметил 65-й день рождения премьерой «Театра» Сомерсета Моэма. Lenta.RU (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  34. ↑ «Театр» Сомерсета Моэма в «Современнике»: бенефис Елены Яковлевой и «траурный карнавал». Афиша. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  35. ↑ "Безымянная звезда" сошла с орбиты / Культура / Независимая газета. www.ng.ru. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  36. ↑ Московский Губернский театр представил премьеру электродрамы "Безымянная звезда". ТАСС. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  37. ↑ Ольга Малышева (24 вересня 2021). В Казахстане впервые поставили пьесу "Во всём виноват Вайнштейн". Информационно-аналитический портал Orda.kz (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  38. ↑ Спектакль в дополненной реальности от Дмитрия Гомзякова и хореографическое шоу: театральная афиша в Томске. https://www.tomsk.ru (рос.). 15 червня 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  39. ↑ TV Rain Inc (4 лютого 2021). Сбежавшие в ИГ невесты. В Москве поставили спектакль «Финист Ясный Сокол» по допросам русских девушек, влюбившихся в террористов. tvrain.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  40. ↑ Как сказка не стала былью. Спектакль «Финист Ясный Сокол», театральный проект «Дочери Сосо». Театр To Go (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  41. ↑ Журнал Театр. • Онлайн-фестиваль Flash Acts проводит мировые премьеры пьес об изоляции. Журнал Театр. (англ.). 11 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  42. ↑ Журнал Театр. • Актёры Балтии представили свою версию пьес фестиваля Flash Acts. Журнал Театр. (англ.). 25 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  43. ↑ Журнал Театр. • На Сахалине пьесу Светланы Петрийчук сыграют в автобусе. Журнал Театр. (англ.). 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  44. ↑ Премьера спектакля «Во всем виноват Вайнштейн» пройдет в Центре театрального мастерства. Собака.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  45. ↑ Как я стал русским (сериал). ФильмПРО (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  46. ↑ Документальный фильм «Хиддинк. Гус Иванович» 2009: актеры, время выхода и описание на Первом канале / Channel One Russia. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  47. ↑ Сценарист проекта «Собрание олимпийских сочинений» Светлана Петрийчук: Ольга Корбут хочет работать в России. Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  48. ↑ Презентован первый казахстанский детективный триллер «Я здесь». lenta.inform.kz (рос.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  49. ↑ Сериал о суррогатной матери сняли в Экибастузе - Новости Казахстана - свежие, актуальные, последние новости об о всем. kazpravda.kz (рос.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  50. ↑ Светлана Петрийчук: «Я очень люблю театральных актеров». brod.kz. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  51. ↑ Промоновость. На «31 канале» выйдет сериал о суррогатном материнстве. The Village Казахстан. 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петрійчук_Світлана_Олександрівна&oldid=40631312