Плаксюк Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плаксюк Юрій Олександрович
Народився 2 листопада 1952(1952-11-02) (71 рік)
Понінка, Полонський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Галузь Культура
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1978)
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Плаксюк Юрій Олександрович (2 листопада 1952, селище Понінка, Полонський район, Кам'янець-Подільська (нині Хмельницька) обл.) — письменник, член Національної спілки журналістів України, Заслужений працівник культури України.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1978 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В 1977—1984 рр. (після служби в армії та закінчення вузу) — працював редактором Українського радіо, радіостанція «Колос».

1984—1987 рр. — перебував на партійній роботі в м. Києві.

З 1987 по 1993 працював заступником головного редактора Українського телебачення.

1993—1994 рр. — головний консультант Адміністрації Президента Леоніда Кравчука .

1995—1997 рр. — виконавчий секретар Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

1997—2000 рр. — генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії ICTV .

З 2000 по 2003 рр. працював відповідальним секретарем, був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Від листопада 2003 року працював в апараті Верховної Ради України: спочатку заступником керівника інформаційного управління — завідувачем відділу висвітлення діяльності Верховної Ради, пізніше радником голови Верховної Ради України В. Литвина.

В березні 2005 року Верховною Радою знову призначений заступником голови, членом Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

1 квітня 2010 року постановою Верховної Ради призначений головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Працював по 2011 рік.

З 2011 по даний час на творчій роботі

Учасник бойових дій в Афганістані (1986). Член Національної спілки журналістів України. Ю. О. Плаксюк — автор книги «Все в минулому» (2014), тексту реквієму «Сон» до 80-річчя Голодомору, композитора Ігоря Щербакова, лауреата Шевченківської премії (2013), автор трилогії "З глибин і до небес" (2020 р. "Кліо"). автор повісті "Одержимий торевт (2021 р., "ТОВ "Меркьюрі-Поділля"), автор слів до пісень у виконанні народних артистів України О.Білозір, В.Білоножка, М.Свидюка, О.Пекун, В.Маренича, співавтор пам'ятного знаку історичної зустрічі гетьмана України І.Мазепи з королем Швеції Карлом ХІІ у місті Новгород-Сіверському, автор і ведучий загальнонаціональних телевізійних конкурсів міст і сіл України «Від міста — до міста», «Від села — до села» (1992—1994), автор відеофільму «Фарфор України» (1993), літературний записувач чотирьох книжок про видатних трудівників України: Героїв, лауреатів, депутатів ВР СРСР (1980—1984).

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • 1. Плаксюк Ю. Батькові крила/ Музика М. Свидюка. –Електрон. дані. — Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/3233.html
  • 2. Плаксюк Ю. Все в минулому. — Київ: Дніпро, 2014.
  • 3. Плаксюк Ю. Дзвонар/ Музика О. Злотника. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/3233.html\
  • 4. Україна. Президент. Про відзначення нагородами України працівників засобів масової інформації: указ від 20 серп. 1999 р. № 1031/99. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1031/99/

Примітки[ред. | ред. код]