Поверхня Тольятті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поверхня Тольятті — алгебрична поверхня, задана рівнянням п'ятого степеня. Названа на честь Еудженіо Тольятті.

Поверхня Тольятті — алгебраїчна поверхня, задана рівнянням п'ятого степеня. Має максимально можливу кількість особливостей серед кривих п'ятого степеня.

Історія[ред. | ред. код]

Описана італійським математиком Еудженіо Тольятті в 1940 році.

Тольятті побудував приклад для 31 особливості (подвійних точок). У 1979 році Арно Бовіль (англ.) Рос. довів, що це максимальна можлива кількість особливостей.

У 1993 році ван Стратен (van Straten) знайшов тривимірні рішення рівняння, а Барт (Barth) в 1994 році побудував конкретний приклад, який носить назву «дервіш».