Пожежа в Гомелі (1737)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пожежа в Гомелі
Типпожежа
Причинанедбалість
Дата2 вересня 1737

Пожежа 1737 року в Гомелі — сильна пожежа, що сталася 2 вересня 1737 року в місті Гомель і знищила значну частину міста.

Причина пожежі

[ред. | ред. код]

Пожежа почалася 2 вересня 1737 року о 23 годині на Троїцькій вулиці, де загорівся один з будинків. Причиною пожежі, як зазначив комісар Гомельського староства Юрій Трабчанський Няустрой, стало «жіноче недбальство» («nierostoropność bialogłowska») — жителька Гомеля, відома як Семенова, уночі сушила гриби і з необережності підпалила свій будинок.

Збитки

[ред. | ред. код]

Вогонь перекинувся на інші будівлі, завдавши місту великої шкоди: «згоріли і зпопелили» місцевий костел, три православні церкви, два «скарбових шинки», кілька комор, оренди з алкогольними напоями («liqworami»), рухомим майном, броварнями і котлами, крамниці з товарами, а також кілька сотень житлових будинків (очевидно, разом із господарськими будівлями).

Свідченням людських втрат є список дворів Гомеля в люстрації 1738 року, де багато земельних наділів записані за вдовами або за власниками, які отримали наділи за когось іншого, а деякі ділянки позначені як занедбані («plac pusty»).

Наслідки пожежі

[ред. | ред. код]

Пожежа позбавила багатьох жителів Гомеля засобів до існування та сплати державних податків, у результаті чого вони були відправлялися в межі Російської імперії. З огляду на це гомельський староста Міхал Фредерік Чарторийський звернувся до влади Речі Посполитої з клопотанням про полегшення податку на «погорище Гомеля». Чи було його клопотання результативним — невідомо.

З подоланням наслідків пожежі 1737 р. слід пов'язати останню широкомасштабну реконструкцію Гомеля дорумянцевської доби: будівництвом нового дубового замку, поглиблення оборонних ровів, встановлення на валах дерев'яних стін з підйомними мостами, відбудову костелу.

Розуміння необхідності уникнення великих пожеж або мінімізації їх наслідків у майбутньому продиктувало введення для гомельських міщан обов'язку мати пожежні дружини (багри) і по черзі нести нічну варту для «пожежної охорони».

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Заявление от имени князя Чарторыйскаго о пожаре в местечке Гомле // Акты, издаваемые Виленской археографической комиссией. — Вильна : В типографии А. Г. Сыркина, 1874. — T. VII. — С. 447—448.
  • Akta Inwetarza Starostwa Homielskiego w Powiecie Rzeczeckim Lezącego // Lietuvos valstybės istorijos archyvas. F. 11, ap. 1, b. 1058, l. 1289—1292.
  • Виноградов, Л. Гомель. Его прошлое и настоящее. 1142—1900 гг. / Л. Виноградов [Репринт. изд.]. — Гомель: КИПУП «Сож», 2005. — С. 23.
  • Макушников, О. А. Гомель с древнейших времён до конца XVIII в. Историко-краеведческий очерк / О. А. Макушников. — Гомель : РУП «Центр научно-технической и деловой информации», 2002. — С. 128.