Позитивний зворотний зв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Позитивний зворотний зв'язок в ядерних реакціях призводить до вибуху

Позитивний зворотний зв'язок — тип зворотного зв'язку, який призводить до того, що система у відповідь на збурення діє таким чином, що збільшує величину цього збурення. Тобто «А продукує більше Б, а Б у свою чергу продукує більше А».[1] Навпаки, система, яка відповідає на збурення зменшенням амплітуди цих збурень демонструє негативний зворотний зв'язок. Ці концепції були вперше введені Норбертом Вінером в його роботі з кібернетики в 1948 році.[2]

Позитивний зворотний зв'язок прискорює реакцію системи на зміну вхідного сигналу, тому його використовують у певних ситуаціях, коли потрібна швидка реакція у відповідь на зміну зовнішніх параметрів. У той же час позитивний зворотний зв'язок приводить до нестійкості і виникнення якісно нових систем.

Нелінійний позитивний зворотний зв'язок веде до того, що система починає розвиватися в режимі із загостренням.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Keesing R. M. Cultural anthropology: A contemporary perspective. — 2nd ed. — Sydney : Holt, Rinehard & Winston, Inc., 1981. — P. 149.
  2. ↑ Wiener N. Cybernetics or Control and Communication in the Animal and the Machine / Norbert Wiener. — Paris, Hermann et Cie — MIT Press, Cambridge, MA, 1948.

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Позитивний_зворотний_зв%27язок&oldid=37832129