Норберт Вінер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Норберт Вінер
англ. Norbert Wiener
Norbert wiener.jpg
Народився 26 листопада 1894(1894-11-26)[1][2][3][4][5]
Коламбія (Міссурі), Бун, Міссурі, США
Помер 18 березня 1964(1964-03-18)[1][2][3][4][5] (69 років)
Стокгольм, Швеція
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Коледж Тафтс BA 1909
Гарвардський університет PhD 1912
Галузь Математика, кібернетика, штучний інтелект
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Посада викладач університету[6]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Карл Шмідт
Джозіа Ройс
Відомі учні Амар Боуз
Шикао Ікехара
Норман Левінсон
Член Американська академія мистецтв і наук[7]
Відомий завдяки: створенням основ кібернетики
Батько Leo Wiener[d]
Нагороди Золота медаль науковця

Норберт Вінер у Вікісховищі?

Но́рберт Ві́нер (англ. Norbert Wiener; нар. 26 листопада 1894, Колумбія, Міссурі — пом. 19 березня 1964, Стокгольм) — американський математик-теоретик і прикладний математик.

Творець основ кібернетики, пов'язаних із теорією інформації та теорією керування («батько кібернетики»). Праці з теорії імовірностей та ін.

Життєпис[ред.ред. код]

Норберт Вінер народився в єврейській сім'ї. Батьки матері, Берти Кан, були вихідцями з Німеччини. Батько науковця, Лео Вінер (1862–1939), вивчав медицину у Варшаві і інженерну справу в Берліні, а після переїзду в США став у результаті професором на кафедрі слов'янських мов і літератури в гарвардському університеті.

В 4 роки Вінер вже був допущений до батьківської бібліотеки, а в 7 років написав свій перший науковий трактат по дарвінізму. Норберт отримав домашню освіту й не навчався в загальній середній школі. Проте в 11 років від народження він вступив до престижного Тафт-коледжу, який закінчив з відзнакою вже через три роки отримавши ступінь бакалавра мистецтв.

В 18 років Норберта Вінера зараховано доктором наук за фахом «математична логіка» в корнельському і гарвардському університетах. У дев'ятнадцятирічному віці доктор Вінер був запрошений на кафедру математики массачусетського технологічного інституту.

В 1913 році молодий Вінер починає свою подорож Європою, слухає лекції Б. Рассела і Г. Харді в Кембриджі і Д. Гільберта в Геттінгені. Після початку війни він повертається до Америки. Під час навчання в Европі майбутньому «батьку кібернетики» довелося спробувати свої сили в ролі журналіста біля університетської газети, випробувати себе на педагогічному терені, прослужити пару місяців інженером на заводі.

В 1915 році він намагався потрапити на фронт, але не пройшов медкомісію через поганий зір.

З 1919 року Вінер стає викладачем кафедри математики Массачусетського технологічного інституту.

В 20-30 роках він знов відвідує Європу. В теорії радіаційної рівноваги зірок з'являється рівняння Вінера-Хопфа. Він читає курс лекцій в пекінському університеті Цинхуа. Серед його знайомих — Н. Бор, М. Борн, Ж. Адамар та інші відомі науковці.

В 1926 році одружився на Маргарет Енгерман.

Перед другою світовою війною Вінер став професором Гарвардського, Корнельського, Колумбійського, Браунівського, Геттінгенського університетів, отримав у власне неподільне володіння кафедру в Массачусетському інституті, написав сотні статей по теорії ймовірностей і статистиці, по рядах і інтегралам Фурье, по теорії потенціалу і теорії чисел, по узагальненому гармонійному аналізу.

Під час Другої світової війни, на яку професор бути покликаний за власним бажанням, він працює над математичним апаратом для систем наведення зенітного вогню (детерміновані і стохастичні моделі по організації і управлінню американськими силами протиповітряної оборони). Він розробив нову дієву ймовірнісну модель управління силами ППО.

«Кібернетика» Вінера побачила світ в 1948 році. Повна назва головної книги Вінера виглядає таким чином «Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині».

За декілька місяців до смерті Норберт Вінер був удостоєний Золотої Медалі Науковця, вищої нагороди для людини науки в Америці. На урочистих зборах, присвячених цій події, президент Джонсон вимовив: «ваш внесок в науку на подив універсальний, ваш погляд завжди був абсолютно оригінальним, ви приголомшливе втілення симбіозу чистого математика і прикладного науковця». При цих словах Вінера дістав носову хустинку і зворушливо вишмаркався.

Норберт Вінер помер 18 березня 1964 року в Стокгольмі.

Нагороди[ред.ред. код]

Отримав п'ять наукових нагород (у тому числі і Національну премію в області науки, вручену йому президентом США) і три почесні докторські ступені.

Публікації[ред.ред. код]

Наукові[ред.ред. код]

  • Я — математик

Художні[ред.ред. код]

Написав дві книги про своє життя: «Колишній вундеркінд» (англ. Ex-Prodigy: My Childhood and Youth. MIT Press,1953.) і «Я — математик» (англ. I am a Mathematician. MIT Press, 1956.), які містять цікаві відомості про становлення Вінера як ученого.

  • Голова (англ. The Brain. Tech Engineering News, 1952), фантастичне оповідання, видане під псевдонімом В. Норберт.
  • Спокусник (англ. The Tempter. Random House, 1959), роман.

Див. також[ред.ред. код]

  • 18182 Вінер — астероїд, названий на честь математика.

Література[ред.ред. код]

  • УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 246.
  • Бородин А. И., Бугай А.  С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 111–112.

Публікації російською[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б SNAC
  4. а б Find a Grave — 1995.
  5. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  6. http://www.nsf.gov/od/nms/recip_details.jsp?recip_id=391
  7. https://www.amacad.org/multimedia/pdfs/publications/bookofmembers/ChapterW.pdf