Попадюк Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Попадюк
Олексій Васильович Попадюк
Народився30 серпня 1933(1933-08-30)
Кабарівці, Зборівський район, Тернопільська область, СРСР
Помер3 квітня 2019(2019-04-03) (85 років)
Тернопіль
ГромадянствоПольща Польща УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materЛьвівське залізничне училище

Олексій Васильович Попадюк (30 серпня 1933, Кабарівці, Польща — 3 квітня 2019, Тернопіль, Україна) — український слюсар, письменник, літератор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Львівське залізничне училище (1959). Працював у депо станції «Тернопіль» та ВО «Ватра».

Підтримував зв'язки і листувався з українськими правозахисниками, зокрема В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом, Андрієм Пашком.

Доробок

[ред. | ред. код]

Друкувався у ЗМІ, зокрема в журналі «Літературний Тернопіль».

Автор книг:

  • «Літературна партизанка» (2006, перевидана 2009, 2011)[1][2],
  • «Крива люфа» (2010)[3][4],
  • «Заслужене щастя» (2012)[5],
  • «Щаслива служба» (2016)[6],
  • «Гроші не пахнуть».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Попадюк, О. Літературна партизанка. — Т. : [б. в.], 2006. — 304 с.
  2. Кушнірик, Б. Повідане — ніби звіт з життя // Свобода. — 2008. — 17 трав. — С. 8. — (Творчість одержимих).
  3. Попадюк, О. Крива люфа. — Т. : Підручники і посібники, 2010. — 448 с. — ISBN 978-966-07-1529-5.
  4. Коропецька У., Мельничук, Б. «Крива люфа» від Олексія Попадюка // Вільне життя. — 2010. — 12 листоп. — С. 5. — (Щойно з друку)
  5. Попадюк, О. Заслужене щастя западенця Олексія Попадюка. — Т.: Підручники і посібники, 2012. — ISBN 978-966-07-2334-4
  6. Попадюк, О. Щаслива служба западенця Олексія Попадюка. — Тернопіль: Принтер-Інформ, 2016. — 432 с.

Джерела

[ред. | ред. код]