Порок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поро́к (англ. vice, нім. Laster) — стійка негативна моральна якість, духовна вада. Протилежність чесноті. Все, що противне істині та добру.

Термін з'явився в середньовічній етиці (П'єр Абеляр) і зазвичай зіставлявся з гріхом. Якщо гріх сприймався як вчинок і результат вибору, то порок (лат. Vitium) трактувався як аморальна схильність, яка перетворюється в згубну звичку.

По засобу здійснення порочного вчинку пороки проявляються в схильності:

  • до проступків розумом (свідомістю);
  • до проступків словом;
  • до проступків ділом.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.