Принцип Белла — Еванса — Поляні (БЕП)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Белла — Еванса — Поляні (БЕП) (рос. принцип Белла — Эванса — Поляни (БЭП), англ. Bell — Evans — Polanyi principle (BEP), Bell–Evans–Polanyi principle, Brønsted–Evans–Polanyi principle, or Evans–Polanyi-Semenov principle)

Для групи подібних реакцій (реакційних серій) спостерігається пропорційність між зміною енергії активації ΔEa та зміною теплового ефекту хімічних реакцій ΔHr:

ΔEa = βΔΔHr

Величина емпіричного коефіцієнта β залежить від типу реакцій. Наслідком принципу БЕП є лінійна залежність між енергією активації (Ea) та ентальпією реакції (ΔHf):

Ea = A + BΔHf

Український хімік Опейда Й.О. поєднав принцип Бела-Еванса-Поляні та теорію Фукуї К. Цей підхід має особливе значення для розуміння механізму каталізу радикальних реакцій. Досягнення в цій області відзначені в 1993 р. Державною премією України в галузі науки і техніки, яка присуджена Опейді Й.О. за результати, одержані при дослідженні високореактивних інтермедіатів у органічних реакціях.

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Dill, Ken A., and Sarina Bromberg. Molecular Driving Forces. 2nd ed. New York: Garland Science, 2011.
  • Vinu, R. and Broadbelt, L.J. "Unraveling reaction pathways and specifying reaction kinetics for complex systems, " Annu. Rev. Chem. Biomol. Eng. 2012, 3, 29-54