Продайвода Олексій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Продайвода
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Відомий завдякижурналіст, воєнний кореспондент
Alma materІнституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Володи́мирович Продайвода — український журналіст, воєнний кореспондент. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вищу освіту здобув у Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Фаховий журналіст.

У професії з 2008 року. Працював у найбільших українських медіахолдингах StarLightMedia та «Медіа Група Україна». Висвітлював події на Майдані в Києві, спробу анексії Криму, силове захоплення адміністративних будівель у Донецьку та Луганську, а також початок війни на Донеччині й Луганщині.

З 2014 року — воєнкор, регулярно працює в зоні бойових дій. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну знімав репортажі з передової на сході та півдні країни.

Репортер Олексій Продайвода й оператор Олександр Давиденко, висвітлюючи для видання «Український свідок» бойові дії в Авдіївці на Донеччині, 11 серпня 2022 року під час репортажу потрапили під прицільний обстріл (уламок влучив Олексієві у бронежилет, але знімальна група не постраждала)[1][2].

Як журналіст і тренер у жовтні 2022 року брав участь у тренінгах з безпеки від Академії Суспільного мовлення (Public Media Academy)[3].

Кореспондент телеканалу «Настоящее Время».

Живе в Києві.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор телесюжетів, репортажів, світлин з війни.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — «за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]